31 січня 2017 року Справа №810/1/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів за податковим боргом
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі також - позивач) з позовом до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 20326,88 грн. із банківських рахунків платника податків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за змелю з юридичних осіб, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань .
В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 20326,88 грн. у добровільному порядку не було сплачено у повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.
У судове засідання, призначене на 31.01.2017, представник позивача не з'явився.
31.01.2017 на електронну адресу суду від Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшло клопотання №959/10/22-09-10-08 від 31.01.2017 (вх.№142/17е від 31.01.2017), у якому позивач повідомив про часткову сплату Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий боргу у розмірі 13 597,91 грн.
Також у вказаному клопотанні позивач просить суд здійснити подальший розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання по справі 31.01.2017 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113325670923, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 31.01.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/1/17 у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд
Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 32240252, місцезнаходження 08201, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Тургенівська, будинок 50) зареєстрована в якості юридичної особи 23.07.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 14.12.2016 (а.с.8-9).
З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), з приводу чого суд зазначає таке.
Так, відповідачем подано до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 03.02.2016 (дата заповнення) №9009203247 за 2016 рік, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті у розмірі 3542,75 грн. за січень - листопад 2016 року включно та 3542,72 грн. за грудень 2016 року (а.с.13-14).
Відповідні грошові зобов'язання за період травень - жовтень 2016 року не були сплачені відповідачем, внаслідок чого утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб згідно декларації №9009203247 від 03.02.2016 у розмірі 21 256,50 грн. (3542,75 грн. х 6 =21 256,50 грн.).
Разом з цим, враховуючи наявну переплату за попередні періоди у розмірі 929,62 грн., податковий борг з орендної плати з юридичних осіб складає 20326,88 грн. (21 256,50 грн. - 929,62 грн. = 20326,88 грн.), що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника з орендної плати з юридичних осіб (а.с.12).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином сума податкового боргу зі сплати самостійно визначених відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з травня по жовтень 2016 року згідно декларації №9009203247 від 03.02.2016, враховуючи наявну переплату за попередні періоди у розмірі 929,62 грн., складає 20326,88 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем було направлено податкову вимогу Ірпінській фінансово-юридичній академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю №2231-17 від 05.07.2016 на загальну суму 2613,13 грн., яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та вручена останньому 20.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3230206673458 (а.с.15).
Крім цього, суд звертає увагу, що 31.01.2017 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання №959/10/22-09-10-08 від 31.01.2017, в якому позивач повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 14171,00 грн. Тобто, сума податкового боргу складає 6155,88 грн. (20326,88 грн. - 14171,00 грн.).
Разом з цим, як вбачається із вищевказаного клопотання, станом на 31.01.2017 грошові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податковій декларації з плати за землю від 03.02.2016 №9009203247 за 2016 рік, за період листопад-грудень місяці 2016 року не були сплачені відповідачем, внаслідок чого утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 7085,47 грн. (3542,75 грн. +3542,72 грн.= 7085,47 грн.).
Також, позивачем нараховано пеню за прострочення виконання узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 355,96 грн.
З приводу податкового боргу у частині пені, яку нараховано за прострочення виконання узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з травня по жовтень місяці 2016 року у розмірі 355,96 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абзац 2 підпункт 129.1.1 пункт 129.1 статті 129 ПК України).
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
У зв'язку з простроченням виконання узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за попередні періоди відповідачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України з орендної плати з юридичних осіб за період прострочення платежів з травня по жовтень місяці 2016 у розмірі 355,96 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку з орендної плати з юридичних осіб на відповідача.
Таким чином загальна сума податкового відповідача з орендної плати з юридичних осіб, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань складає 13597,31 грн. (6155,88 грн. + 7085,47 грн. + 355,96 грн. = 13597,31 грн.), що підтверджується довідкою про суму податкового боргу станом на 31.01.2017, зворотнім боком інтегрованої картки платника податку з орендної плати з юридичних осіб та розрахунком суми позовних вимог.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 13 597,31 грн. до суду надано не було.
Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 32240252, місцезнаходження 08201, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Тургенівська, будинок 50) 13597,31 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. 31 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.