Справа № 2-4256/10
Провадження № 2-4256/10
29.09.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.
при секретарі Козирєвій Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди,
05 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні належному йому на праві власності гаражем № 1 в автогаражному кооперативі «Прогрес», розташованому по провулку Транспортному, 5-а в місті Миколаєві, шляхом знесення самочинно побудованих кам'яних гаражів № 218 та № 219 в тому ж автогаражному кооперативі, а також відшкодування спричиненої моральної шкоди в розмірі 5000 грн., мотивуючи тим, що вказані гаражі, які відповідач загородив металевим парканом, створюють перешкоди в користуванні його гаражем. Крім того, спірні гаражі побудовані без отримання відповідних дозволів, з порушенням архітектурних та санітарних норм.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, додатково вказав, що його права порушуються фактично з 2001 року. Не заперечував, що на даний час не є членом АГК і ніяких договорів по обслуговуванню свого гаражу з кооперативом не укладав, оскільки вважає це недоцільним. Питання про виключення з АГК оскаржує в суді.
Відповідач позивні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що гараж № 218 на підставі договору купівлі-продажу належить на праві власності іншій особі. Що стосується гаражу № 219,то відповідачу він також на праві власності не належить, а лише знаходиться в користуванні. Вважає, що підставою для звернення до суду є його неприязні стосунки з позивачем.
Представник третьої особи автогаражного кооперативу «Прогрес» позов також не визнав і просив відмовити в його задоволені у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а також з підстав, що позивач не є членом кооперативу і відмовляється укласти будь-який договір з кооперативом з питання обслуговування свого гаражу. Крім того, позивач письмово надавав свою згоду на встановлення і будівництво спірних гаражів.
Заслухав сторони, оглянувши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач, на підставі свідоцтва про право особистої власності на гараж від 17.01.1995 року, є власником гаражу № 1 в автогаражному кооперативі «Прогрес», розташованому по провулку Транспортному, 5-а в м. Миколаєві, яке він отримав як член АГК. Рішенням АГК від 30.11.2008 року позивача виключено з членів кооперативу.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_2, ставши членом автогаражного кооперативу, почав користуватися металевими гаражами № 218 та № 219, які розташовані навпроти гаражу № 1.
На підставі Рішення Миколаївської міської ради від 23 травня 2001 року № 30/16 та згідно Державного ОСОБА_3 на право постійного користування землею № 446 від 21.09.2001 року автогаражному кооперативу «Прогрес» було надано в постійне користування для обслуговування гаражів по пров. Транспортному, 5-а земельну ділянку площею 1,0676 га.
Рішенням правління кооперативу 05 листопада 2001 року (протокол № 6) відповідачу ОСОБА_3 було дозволено будівництво капітального гаражу розміром 7,0 х 3,50 м на місці металевого.
У ході проведеної перевірки прокуратурою Заводського району м. Миколаєві (лист від 17.04.2009 року) було встановлено, що за наслідками розгляду клопотання від автогаражного кооперативу «Прогрес» від 27.05.2002 року, яке надійшло до міськвиконкому за вх. № 4246/05-13-09, заступником головного архітектора міста ОСОБА_4 було видано погодження, яким узгоджено розміщення капітального гаражу замість металевого гр. ОСОБА_3 на території АГК «Прогрес» по пров. Транспортному, 5-а ( № 17-1467 від 21.06.2002 року).
Не погодившись з вищевказаним, позивач став звертатися зі скаргами до Голови Правління АГК, в різні державні установи та організації, а в подальшому звернувся до суду з даним позовом до відповідача.
Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.02.2010 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.02.2010 року № 44 відповідач став власником гаражу № 218 в АГК «Прогрес».
Згідно договору купівлі-продажу від 04 березня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 155, гараж № 218 був проданий відповідачем гр. ОСОБА_5. З пояснень відповідача вказаний договір на реєстрацію в ММБТІ наданий ще не був, що підтверджується і відповідною довідкою від 28.09.2010 р. № 2197.
Далі, як вбачається із довідки АГК «Прогрес» № 002 від 10.02.2009 року, металевий гараж № 219, відповідно списку узгодження Заводського райвиконкому від 22 червня 2004 року «Про включення гаражів в гаражні кооперативи по будівництву і експлуатації індивідуальних гаражів» та заяви відповідача ОСОБА_2, був переданий останньому в користування як члену АГК.
В подальшому, відповідач, з узгодженням та дозволу правління АГК, яке ніхто не відміняв і не визнавав незаконним, зробив перепланування та перебудову гаражу № 219, який на даний час згідно Технічного Звіту обстеження і оцінки технічного стану об'єкту за 02 вересня 2010 рік - по несучій спроможності та придатності до подальшої експлуатації несучі елементи гаражу знаходяться в задовільному стані, а саме по конструктивним елементам та будівля в цілому.
Згідно Статуту автогаражного кооперативу «Прогрес» п.1.9 усі споруди, побудовані кооперативом, належать кооперативу на праві кооперативної власності. Приватизований гаражний бокс є власністю члена кооперативу і може бути проданий, переданий, дарований і т. і. з відома правління кооперативу, після повного розрахунку з кооперативом.
п.1.10 Статуту передбачено, що контроль над будівництвом і експлуатацією споруд кооперативу здійснюється правлінням кооперативу.
Згідно п.3.2 член кооперативу повинен використовувати бокс по призначенню, не спричиняючи шкоди сусідам.
Вимоги про відшкодування позивачу будь-якої шкоди при експлуатації відповідачем гаражу № 219 в суді не заявлялись. Що стосується вимог заявлених до відповідача про усунення перешкод в користуванні позивача своїм гаражем, в частині неможливості проїзду чи заїзду, то суд вважає, що ці вимоги повинні вирішуватися з іншою особою відповідачем, а саме з автогаражним кооперативом, притягти якого до участі у справі в якості відповідача позивач категорично відмовився, вважаючи, що належним відповідачем по справі є тільки відповідач ОСОБА_2
Також, у ході розгляду справи позивач неодноразово категорично відмовлявся притягти до участі у справі нового власника гаражу № 218 ОСОБА_5, посилаючись на те, що не має до нього будь-яких претензій, а коли вже в подальшому заявив, то лише з підстав, що йому треба взнати яким чином був укладений договір та його оглянути (копія договору купівлі-продажу гаражу № 218 була надана відповідачем і оглянута в судовому засіданні усіма учасниками процесу). Крім того, у якості кого повинен бути притягнутим до участі у справі ОСОБА_5 позивач вказати відмовився, вимог ніяких так і не заявив, остаточно просив зобов'язати тільки одного відповідача знести гараж № 218, хоча він на даний час і належить іншій особі.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що суду не надано доказів того, що саме відповідач обмежує чи створює неможливим користування позивачем своїм гаражем та завдає останньому моральної шкоди, тому суд не вбачає законних підстав для зобов'язання саме відповідача знести спірні гаражі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: Агєєва Л.І.