ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
09 листопада 2010 р. № 2а-5355/10/2570
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння"
доНіжинської об'єднаної державної податкової інспекції
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача від відповідача від прокуратури Римар Ю.П., витяг з наказу № 42-К від 09.02.2006 року, Ярмак В.В., довіреність від 26.10.2010 року Уткіної О.О., довіреність № 8891/01-159 від 26.10.2010 року, Голоти Н.В., довіреність № 8888/01-159 від 26.10.2010 року, Ізотової А.П., довіреність № 8889/01-159 від 26.10.2010 року, Качанка О.М., довіреність № 8890/01-159 від 26.10.2010 року ОСОБА_1 , посвідчення № 133 від 05.09.2007 року ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2010 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість та податку на прибуток та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000752301/0 від 11.10.2010 року та податку на прибуток № 00000742301/0 від 11.10.2010 року. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкові повідомлення-рішення сформовані відповідачем за неправдивими та незаконними висновками по акту перевірки. Як зазначає позивач, основним аргументом відповідача по донарахуванню податкових зобов'язань з податку на прибуток є висновок відповідача за актом перевірки про нікчемність господарської угоди між позивачем та ТОВ «Вінсента», крім того, при визначення податку на додану вартість відповідач аргументує норми права, які регулюють зовсім інші правовідносини та не мають жодного відношення до оспорюваного предмету господарської діяльності.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили у їх задоволенні відмовити та пояснили, що при укладенні правочину між позивачем та ТОВ «Вінсента» порушено вимоги статті 228 Цивільного кодексу України, який спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Крім того, в ході перевірки встановлено, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, чим порушено ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215 та ст.216 Цивільного кодексу України.
Представник прокуратури позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила у їх задоволенні відмовити.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.11.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Наказом Міністра оборони України № 20 від 24.01.2007 року перейменовано державне підприємство Міністерства оборони України «277 центральний ремонтний завод по ремонту електротехнічних засобів (військова частина НОМЕР_1 )» у державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», про що внесено зміни до Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.
Під час перевірки встановлено, що позивачем завищено податок на прибуток за II квартал 2010 року на суму 1147792 грн., що визначено як порушення п.4.1 ст.4; п.5.1; п.п.5.3.1, 5.3.5 п. 5.3 ст.5; п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7; п.п.11.2.1, 11.3.5 п.11.2, п.11.3 ст.11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено податок на додану вартість на загальну суму 51807 грн., в тому числі за вересень 2008 року в сумі 5167 грн., за вересень 2009 року в сумі 87 грн., за грудень 2009 року в сумі 442 грн., за квітень 2010 року в сумі 15726 грн., за травень 2010 року в сумі 14594 грн., за червень 2010 року в сумі 15790 грн., що визначено як порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт перевірки № 1200/23-08457704 від 30.09.2010 року.
На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від 11.10.2010 року на суму 1377350,40 грн., де 1147797 грн. основний платіж та 2295584 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000752301/0 від 11.10.2010 року на суму 77710,50 грн. де 51807 грн. основний платіж та 25903,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання контракту №РС 43 (2008)А/15267/РРО - 3-01-01/01/100 від 06.11.2009 року у Нью Делі між Президентом Індії, об'єднаним штабом сухопутних військ Міністерства Оборони Індії, Південний блок, Нью Делі, та ДП ЗТФ «Таско - експорт» на загальну суму 2083356 доларів США, укладено договір комісії №01-03/2/01/127/1, згідно якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу виробів «ШИЛКА». Комітент у відповідності до даного договору зобов'язується здійснити перевірку продукції на відповідність стандартам, технічним параметрам та іншій документації та умовам цього договору, а саме запчастини для ремонту та обслуговування зенітно - самохідної установки ЗСУ- 23-4-М (ходова частина та спеціальна, крім бойової). Вищевказана продукція за оформленими вантажно-митними деклараціями №500050001/2010/004315 від 20.04.2010 року та № 500050001/2010/003485 від 01.04.2010 року реалізована в розрізі переліку в кількості 1291 найменувань продукції на загальну суму 1697474,02 доларів США) в порт призначення ОСОБА_2 . Митне оформлення було проведено згідно дозволу Державної служби експортного контролю від 19.11.2009 року №27024500.
На виконання умов вищевказаного контракту ДП „НРЗІО” було укладено договір постачання №40-22/12 від 22.12.2009 року, між ТОВ „Вінсента” та позивачем на придбання продукції. Виконання даного договору підтверджується первинними документами, згідно яких придбано продукцію у ТОВ „Вінсента”, в тому числі:
- акт технічного приймання продукції (додаток №2 до Договору № 40-22/12 від 22.12.2009) від 05.03.2010 на загальну суму 2 720 888,25 грн.; від 01.04.2010 р. на суму 798224,26 грн. та від 15.04.2010 р. на суму 4 491 251,49 грн.;
- акт прийому-передачі продукції (додаток №3 до Договору № 140-22/12 від 22.12.2009) від 05.03.2010 р., від 01.04.2010 р. та від 15.04.2010 р. всього в кількості 1290 одиниць;
- видаткові накладні від 05.03.2010 №117 на суму 2 267 406,87 грн., ПДВ 453481,38 грн., від 01.04.2010 р. № 177 на суму 665 186,88 грн., ПДВ 133037,38 грн., № 200 від 15.04.2010 на суму 3742709,57 грн., ПДВ 748541,92 грн.;
- прибуткові накладні від 05.032010 № РЗ-0000315 на загальну суму 2720888,25 грн.. в т.ч. ПДВ 453481,38 грн.; від 01.04.2010 № РЗ-0000472 на загальну суму 798224,26 грн.. в т.ч. ПДВ 133037,38 грн.; від 15.04.2010 № РЗ- 0000473 на загальну суму 4491251,49 грн. в т.ч. ПДВ 748541,92 грн.;
- податкові накладні від 02.02.2010 № 54 на загальну суму 765696,00 грн., у т.ч. ПДВ 127616,00 грн.; від 05.03.2010 №117 на суму 1955192,25 грн., у т.ч. ПДВ-325865,38 грн. : від 01.04.2010 №177 на загальну суму 798224,26 грн., в т.ч. ПДВ - 133037,38 грн.; від 15.04.2010 № 200 на загальну суму 4491251,49 грн., в т.ч. ПДВ 748541,92 грн.
- рахунки фактури № 34 від 02.02.2010 - „часткова передплата за запасні частини згідно договору №40-22/12 від 22.12.2009 р. на суму 765 696,00 грн. та № 181 від 04.06.2010 „Плата за запасні частини” на загальну суму 1520000,0 грн. платіжні доручення про оплату отриманої продукції - від 02.02.2010 р. № 94 на суму 765 696,00 грн., в т.ч. ПДВ 127616,00 грн. (передплата за продукцію); від 04.06.2010 р. № 391 на суму 1 520 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -253333,33 грн. ; від 10.06.2010 р. № 431 на суму 4 452 649,60 грн., в т.ч. ПДВ -742108,26 грн. Всього сплачено 6 062 649,60 грн.;
- приймання на склад продукції та видача її на виробництво - лімітно-заборні картки та акти списання ТМЦ у виробництво від 26.03.2010 та від 15.04.2010 в кількості 1290 одиниць та в розрізі найменувань продукції за підписами завідувача складом та начальником виробництва. Передача виготовлених товарів з виробництва на склад готової продукції - акти готової продукції;
- документи відвантаження продукції та отримання коштів за виготовлені та продані товари - вантажно-митні декларації, банківські документи про надходження коштів на рахунок.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку встановлені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п.п.2.1 п.2 даного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.п.2.4 п.2 вказаного Положення, Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проаналізувавши надані позивачем документи та положення зазначених нормативно правових актів, суд вважає, що первинні документи складені між позивачем та ТОВ „Вінсента”, відповідають вимогам законодавства, несуть доказовість змісту здійснених операцій і відповідно є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, не надано достатніх доказів відсутності повноважень у інших осіб крім керівника щодо укладення угод та підпису документів щодо здійснення господарської діяльності від імені ТОВ „Вінсента”, чим відповідно спростовуються висновки відповідача стосовно невідповідності первинних документів, укладених між вказаними особами, вимогам законодавства і як наслідок неможливості включення на підставі даних документів до складу валових витрат.
Також, суд вважає, що висновки за актом перевірки щодо нікчемності угоди спростовуються тими фактами, що угода з ТОВ „Вінсента” позивачем повністю виконана, що за даною угодою повністю сплачені податки, крім того на підтвердження виконання угоди надані як докази, первинні документи, згідно яких придбана продукція у ТОВ „Вінсента”.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Враховуючи вищевказані норми законодавства та обставини справи, суд вважає, що позивачем правомірно, на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів, у відповідності до п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, включено до валових витрат суму 6062649,60 грн.
Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п.2 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, що підтверджені податковими накладними за господарськими угодами з ТОВ „Інсел МВ” та ТОВ „Вінсента”, суд вважає, що сформований позивачем податковий кредит відповідно до вимог ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про неправомірність з вказаних підстав прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій відповідача щодо застосування податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість та податку на прибуток та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість №0000752301/0 від 11.10.2010 року та податку на прибуток №00000742301/0 від 11.10.2010 року підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість та податку на прибуток.
3.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000752301/0 від 11.10.2010 року та податку на прибуток № 00000742301/0 від 11.10.2010 року.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
< Текст >
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб