Справа № 2а-5284/10/2570
08 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,-
12.10.2010 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить суд скасувати рішення № 687 від 05 липня 2010 року виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум та внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2742,39 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно ч.1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001, № 2240-III допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. За період з 01.09.2009 р. по 08.10.2009 р. за фактично виконану роботу ОСОБА_2 була нарахована і виплачена заробітна плата за жовтень 2009 року - 650,00 грн., за листопад 2009 року - 744,00 грн. та за грудень 2009 року в розмірі - 744,00 грн. з якої сплачено страхові внески. Таким чином, ОСОБА_2 працювала неповний робочий день (3 години) та отримувала за виконану роботу мінімальну заробітну плату, з якої утримано страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податок з доходів фізичних осіб. Розмір допомоги по вагітності і пологах, що надається у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки по вагітності і пологам по листку непрацездатності, виданого ОСОБА_2 з 05.01.2010 р. по 10.05.2010 р., згідно з ч. 1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено вірно і витрати відображені у звіті за 1 квартал 2010 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що під час проведення перевірки встановлено порушення порядку використання страхових коштів, а саме: при нарахуванні та виплаті допомоги по вагітності та пологах по листку непрацездатності №341973 виданому ОСОБА_2 з 05.01.10 р. по 10.05.10 р. (на день перевірки допомога застрахованій особі не виплачена, але віднесена за рахунок Фонду в звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1-ий квартал 2010р., що зданий 09.04.2010р.), розрахунок допомоги було зроблено з окладу в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленого трудовим договором за восьмигодинний робочий день, але згідно табелів обліку робочого часу за жовтень-грудень 2009р. ОСОБА_2 працювала 3 год. на день, в результаті, до виплат, з яких обчислюється середня заробітна плата безпідставно включена сума заробітної плати не за фактично відпрацьований час, що визначена не у відповідності до нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону України „Про оплату праці”, що призвело до невірного визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, що має бути компенсацією втраченого заробітку, чим порушено п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 та ч.1 ст. 38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001р. №2240. Тобто, в зв'язку з зазначеним порушенням законодавства на рахунок коштів Фонду віднесені неправомірні витрати в сумі 1828,26 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.10.2009 р. було укладено трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_2, який зареєстровано в Чернігівському міському центрі зайнятості 06.10.2009 р., відповідно до якого ОСОБА_2 була прийнята на роботу продавця непродовольчих товарів із встановленням їй заробітної плати в розмірі 630 грн. (а.с.35).
01.10.2009 р. додатком № 1 до трудового договору між працівником і фізичною особою, який зареєстровано в Чернігівському міському центрі зайнятості 06.10.2009 р., п. 4 договору викладений «час виконання робіт установлюється з 10.00 до 13.00» (а.с.34)
Згідно табелів обліку використання робочого часу за жовтень-грудень 2009 р. ОСОБА_2 працювала по 3 години на день (а.с.42-44).
17.05.2010 року головним спеціалістом фінансового відділу Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 проведено планову ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 р. по 01.05.2010 року (а.с.10).
Ревізією було встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при розрахунку допомоги по вагітності та пологах по листку непрацездатності АБФ № 341973 з 05.01.2010 року по 10.05.2010 року, виданого ОСОБА_2, до виплат з яких обчислюється середня заробітна плата безпідставно включена сума заробітної плати, що визначена не у відповідності до нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону України «Про оплату праці», що призвело до невірного визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, яка повинна бути компенсацією втраченого заробітку, чим порушено п. 7 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» та ч. 1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Переплата склала 1828,26 грн. (а.с.11).
17.05.2010 року виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено припис на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року, яким пропонувалось ФОП ОСОБА_1 усунути порушення до 16.06.2010 року та відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф-4-ФСС з ТВП): витрати - рядок 7, в сумі 1828,26 грн. та у вказаний термін проінформувати Чернігівську міську виконавчу дирекцію Чернігівського обласного Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності за адресою: м.Чернігів, пр. Перемоги,62. При невиконанні зазначених у приписі вимог щодо усунення порушень, виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності будуть застосовані фінансові (штрафні санкції) відповідно до ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (а.с.37).
18.05.2010 р. позивачем було подано до директора Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зауваження до акту ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.05.2010 р. (а.с.14-15).
05.07.2010 р. виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі ч.1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та керуючись п.6 ст.28 зазначеного закону, прийнято рішення № 687, яким вирішено зарахувати до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не прийнятих до заліку витрат в сумі 1828,26 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції за порушення порядку використання коштів в розмірі 914,13 грн. (а.с.9).
20.07.2010 р. позивачем було подано до директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4 скаргу на рішення № 687 від 05.07.2010 р., в якій позивач просив скасувати рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 687 від 05.07.2010 р. (а.с.16-17).
30.07.2010 р. заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення про результати розгляду скарги, яким позивачу було відмовлено в задоволенні скарги (а.с.18).
07.08.2010 р. позивачем було подано до директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності скаргу на рішення № 687 від 05.07.2010 р., в якій позивач просив скасувати рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 687 від 05.07.2010 р. (а.с. 19-20)
20.08.2010 р. директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення про результати розгляду скарги, яким позивачу було відмовлено в задоволенні скарги та дії Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо застосування фінансових санкцій визнані правомірними (а.с. 21-22).
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. №2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник має право на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.
Стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачає, що страховик зобов'язаний здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. № 16, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду. Органи Фонду при здійсненні перевірок керуються Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 8.7. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Статтями 1,2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 за № 1266 середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 14 вищевказаного Порядку середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески.
Відповідно до ст.94 Кодексу Законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 94 Кодексу Законів про працю України, основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Стаття 97 Кодексу Законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно ст.30 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Як вбачається з трудового договору, укладеного 01.10.2009 р. між ФОП ОСОБА_1 та найманою працівницею, ОСОБА_2 зобов'язана виконувати обов'язки продавця непродовольчих товарів із встановленням їй заробітної плати в розмірі 630 грн., час виконання робіт установлюється з 9-00 до 13-00 годин та з 14-00 до 18-00 годин. Додатком № 1 до трудового договору між працівником і фізичною особою, який було зареєстровано в Чернігівському міському центрі зайнятості після проведення відповідачем перевірки тільки 16.06.2010р., час виконання робіт установлюється з 10.00 до 13.00 год. Згідно табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_2 працювала по 3 години на день.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що розрахунок допомоги по вагітності і пологам було зроблено з окладу в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленого трудовим договором за восьмигодинний робочий день, всупереч того, що ОСОБА_2 працювала 3 години на день, в результаті чого до виплат, з яких обчислюється середня заробітна плата безпідставно включена сума заробітної плати не за фактично відпрацьований час, що визначена не у відповідності до нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону України „Про оплату праці”, що призвело до невірного визначення розміру допомоги по вагітності та пологах.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законним, обґрунтованим та винесеним у відповідності до чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.