Справа № 2а-5343/10/2570
01 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до заступника голови Державної податкової адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, -
Позивач 19.10.2010 року звернувся до суду з позовом до заступника голови Державної податкової адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 і просить визнати протиправними дії заступника голови Державної податкової адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 по наданню у рішенні від 14.09.2010 р. недостовірної, неповної та неточної інформації та по проведенню неповної, упередженої, однобічної перевірки його скарги від 17.08.2010 р.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, і у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення. З відповіді ОСОБА_2 вбачається неповнота та однобічність проведення перевірки скарги, необ'єктивність та зацікавленість рішення, відсутність обґрунтування рішення правдивими даними, відсутність порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є, зокрема об'єктивність, повнота і точність інформації. Статтею 47 цього Закону передбачено відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у наданні інформації, що не відповідає дійсності. Отже, надання Жабинцем відповіді на скаргу від 14.09.10 про те, що заступник начальника ДПІ у м. Чернігові ОСОБА_3 діяв у межах вимог норм чинного законодавства - є надання Жабинцем недостовірної інформації.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що призначаючи нові терміни проведення перевірок шляхом направлення позивачу повідомлень за встановленою формою, працівники ДПІ у м. Чернігові діяли у відповідності з вимогами підпункту 1.17 пункту 1 Методичних рекомендацій, яким зокрема передбачено, що у разі неможливості розпочати перевірку у зв'язку з відсутністю платника податків за його місцезнаходженням, не допуском податківців до проведення перевірки, ненаданням документів для перевірки або наявністю інших причин, які унеможливлюють її проведення, зокрема,(хвороба), та інше, підрозділом, який проводить перевірку, складається акт довільної форми. При здійсненні планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів її проведення, повідомлення платнику податків повторно не надсилається та виписується нове направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення з дотриманням тривалості її проведення. Таким чином, надіславши позивачу повідомлення про перевірку від 12.04.2010 року ДПІ у м. Чернігові виконала вимоги ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», а в подальшому направляючи направлення на перевірки - вимоги п.1.17 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами ОДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків. Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Зокрема, правові акти індивідуальної дії це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, застосовуються одноразово, а після реалізації вичерпують свою дію. Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує рішення ДПА в Чернігівській області викладене у вигляді листа № 250/н/14-015 від 14.09.2010 року при розгляді його скарги в порядку вимог Закону України «Про звернення громадян». Отже позивач оскаржує відповідь на скаргу від 17.08.2010 року, яка викладена у формі листа, отже об'єктом оскарження по даній справі не є рішення, оскільки ним не встановлюються жодних прав та обов'язків щодо позивача, а відповідно ним не порушено його права. Отже, зазначена відповідь викладена у вигляді листа та не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржена в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав:
17.08.2010 р. представником позивача було подано до Державної податкової адміністрації в Чернігівської області скаргу щодо порушення заступником начальника ДПІ у м.Чернігові І.Д.ОСОБА_3 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в якій просив: провести перевірку за скаргою, вжити заходи дисциплінарного впливу до заступника начальника ДПІ у м.Чернігові ОСОБА_3 та про вжиті заходи та прийняті рішення повідомити у встановлений законом термін, оскільки 04.08.2010 р. довіритель позивача отримав рекомендований лист ДПІ у м.Чернігові, який містив повідомлення від 03.08.2010 р. № 9857/б/17-216 про проведення планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.9).
14.09.2010 р. заступником голови Державної податкової адміністрації Чернігівської області було надано відповідь на скаргу від 17.08.2010 р., в якій вказано, що повідомлення проведення планової виїзної перевірки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було направлено листом ДПІ у м.Чернігові від 12.04.2010 р. № 74/Б/17-216. Враховуючи вище визначене та наявні матеріали перевірки, заступник начальника ДПІ у м.Чернігові ОСОБА_3 діяв у межах вимог норм чинного законодавства (а.с.10)
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Частиною 1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно з п. 5.7. «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04р. звернення вважається розглянутим, якщо всі поставлені в ньому питання розглянуті, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті необхідні заходи щодо його виконання, а заявника повідомлено про результати перевірки звернення.
В судовому засіданні були встановлені наступні обставини, які не заперечувались сторонами, що 12.04.2010 р. Державною податковою інспекцією у м.Чернігові було надіслано повідомлення про проведення виїзної планової перевірки суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1 з 26.04.2010 року по 12.05.2010р. за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Дане повідомлення було отримано позивачем 13.04.2010 р. (а.с.30) 26.04.2010 р. працівниками ДПІ у м.Чернігові було складено акт про неможливість проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по причині незнаходження даного суб'єкта господарювання за юридичною адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).
03.08.2010 р. начальником ДПІ у м.Чернігові було видано направлення № 2679 від 03.08.2010 р. про проведення з 03.08.2010 р. планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 тривалістю 9 робочих днів щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, яке було направлено супровідним листом від 03.08.2010р. та отримано позивачем 04.08.2010р. (а.с.7, 8).
18.08.2010 р. було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року (а.с.11).
Зазначені обставини були підставою для звернення позивача до ДПА в Чернігівській області зі скаргою.
Із наданої відповідачем відповіді вих. № 250/н/14-015 всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» не зрозуміло які обставини перевірялись під час перевірки, чому прийнято за результатами розгляду скарги саме таке рішення, оскільки відповідь необґрунтована, відсутнє роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Вказане положення міститься також в ч. 3 п. 2.6. «Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПА України № 112, від 27.02.04.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях відповідача вбачається неналежне виконання покладених на нього обов'язків щодо надання обґрунтованої та повної відповіді на скаргу, як це передбачено Законом України «Про звернення громадян», оскільки він не вник в суть звернення і надав позивачу стислу і необґрунтовану відповідь.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій заступника голови Державної податкової адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 по наданню у відповіді від 14.09.2010 про розгляд скарги неповної інформації підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити, оскільки вони не були доведені в судовому засіданні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії заступника голови Державної податкової адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 по наданню у відповіді від 14.09.2010 про розгляд скарги неповної інформації.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.