Справа № 2а-5345/10/2570
03 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі
головуючої судді Соломко І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання незаконною та скасування вимоги, -
19.10.2010 року позивач, Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів» (далі - ВАТ «ЧеЗаРа»), звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі - УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова), в якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-1586/904 від 04.10.2010 року, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2008 р. № 9/73б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «ЧеЗаРа» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; - не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), тому при прийнятті відповідачем вимоги про стягнення боргу грубо порушено права позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та заперечення, в яких зазначив, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ВАТ «ЧеЗаРа» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 06.06.1994 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 101225 (а.с. 6) та зареєстровано в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач має заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 2036025,66 грн. в тому числі 139415,92 грн. з утримань в розмірі 2% та з нарахувань в розмірі 33,2% - 1896609,74грн. Даний борг у позивача виник за серпень 2010 року -1003995,99грн., частково борг за липень 2010 року - 1013183,05грн., залишок боргу по 2% за червень 2010 року -18846,62грн.
06.10.2010 р. на адресу ВАТ «ЧеЗаРа» надійшла вимога УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова № Ю-1586/904 від 04.10.2010 року про сплату боргу в розмірі 2036025,66грн., при цьому суд зазначає, що вимога не містить в собі боргу зі сплати фінансових санкцій.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2008 р. по справі № 9/736 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «ЧеЗаРа».
Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону (частина 6 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючи зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф,пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Станом на дату введення мораторію 27.08.2008 р. за страхувальником ВАТ «ЧеЗаРа» недоїмка була відсутня, а тому у відповідача були відсутні конкурсні вимоги, які підлягали заявленню протягом встановленого законодавством строку, тобто протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство (в даному випадку оголошення було опубліковане 11.09.2008 р. в газеті «Урядовий кур'єр» № 168 (3828)).
Що стосується поточних зобов'язань ВАТ «ЧеЗаРа», які виникли після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, то з 22.09.2008 р. ВАТ «ЧеЗаРа» нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які не сплачувались в строки, передбачені частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Права та обов'язки страхувальників передбачені статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій, зокрема, передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (стаття 18 Закону).
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (пункт 6 статті 18 Закону).
Крім того, частиною 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У відповідності до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Борг, зазначений у вимозі, сформований на підставі безпосередньо звітів, які подавались позивачем до УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова та з урахуванням сплати, яка надходила до управління.
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань по сплаті страхових внесків до органів УПФУ у позивача настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась, тому у відповідача були всі підстави для винесення вимоги № Ю-1586/904 від 04.10.2010 року.
Даний висновок кореспондує зі змістом частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Правило, встановлене абзацом 4 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поширюється виключно на страхові внески, недоїмка за якими виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання незаконною та скасування вимоги, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Соломко І.І.