Справа № 2а-5185/10/2570
04 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення,
11 жовтня 2010 року Український державний геологорозвідувальний інститут в особі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (далі - УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова) про визнання неправомірними дій УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова щодо прийняття рішення від 30 вересня 2010 року № 642 про нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату внесків за липень 2010 року, визнання незаконним та скасування вказаного рішення. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що несвоєчасна сплата внесків за липень 2010 року до УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова викликана неналежним фінансуванням підприємства. Також позивач посилається на те, що в період з 07 серпня 2010 року по 27 серпня 2010 року на банківський рахунках підприємства були відсутні кошти в достатній сумі для сплати страхових внесків. Таким чином, позивач вважає, що відсутня його вина у несвоєчасній сплаті страхових внесків, оскільки викликана об'єктивними причинами.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, через канцелярію суду надав заперечення на позов, в яких просив справу розглянути без його участі та не погоджувався з позовними вимогами та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, а законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Також представник відповідача вказав на те, що рішення УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова від 30 вересня 2010 року № 642 прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та обов'язок позивача щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податків.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований в УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова з 30 січня 1991 року за № 0801 і знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що сторонами не заперечується.
30 вересня 2010 року УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова прийнято рішення № 642 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 11964,30 грн. та нарахування пені в розмірі 717,85 грн. (а.с. 6).
Вказане рішення направлено на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням та отримано ним 02 жовтня 2010 року, що підтверджується відміткою про вручення (а.с. 36).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Права та обов'язки страхувальників передбачені статтею 17 Закону, в якій, зокрема, передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (стаття 18 Закону).
Відповідно до пункту 6 статті 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Крім того, частиною 1 статті 20 Закону визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу залежно від строку затримки платежу в розмірі 1%-5% або 32% своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
На підставі вказаних норм УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова прийнято рішення від 30 вересня 2010 року № 642 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків за період з 20 серпня 2010 року по 26 серпня 2010 року, оскільки позивач фактично сплатив страхові внески за липень 2010 року тільки 26 серпня 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 26 серпня 2010 року (а.с. 15-18).
Таким чином, відповідно до прийнятого рішення позивач мав сплатити 11964,30 грн. заборгованість зі сплати страхових внесків та нараховану пеню в розмірі 717,85 грн.
Посилання представника позивача на неналежне фінансування підприємства судом не приймаються, оскільки страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків
Невиконання таких зобов'язань є порушенням, а тому застосування УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова в такому випадку фінансових санкцій ґрунтується на законі.
Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова є правомірним, а позовні вимоги Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.