79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.01.2017р. Справа№ 5015/5205/12
Розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мальви-Маркет" , м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" , м. Київ
третя особа (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство Мальви ЛТД" , м. Львів
про визнання недійсним Договору поруки.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Решота В.В.
від відповідача: Василевський О.А.
від третьої особи: не з"явився
Головуючий - суддя - Березяк Н.Є.
Судді - Долінська О.З.
- Запотічняк О.Д.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Мальви-Маркет" до Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство Мальви ЛТД" про визнання недійсним Договору поруки.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 20.02.2013 р. призначено криміналістичну (почеркознавчу) експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідного інституту судових експертиз.
Однак, згідно повідомлення експерта неможливо надати висновок судово-почеркознавчої експертизи у зв'язку з наданням для проведення експертизи документів лише у вигляді ксерокопій.
Представником позивача повторно подавалось клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 09.07.2013 р. призначено повторно криміналістичну (почеркознавчу) експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідного інституту судових експертиз.
На адресу суду надійшов висновок експерта, за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів підписи від імені ОСОБА_5 у договорі поруки та протоколі Загальних зборів та від імені ОСОБА_6 в графі «Секретар Загальних зборів» у цьому ж протоколі «Поручитель» на кожному з шести аркушів у договорі поруки між ВАКТ «Універсал Банк» і ТзОВ «Мальви-Маркет» від 25.06.2008 року № SU 2/166/08 виконанні рукописним способом ручкою, без попередньої технічної підготовки та використання комп'ютерної техніки. Підписи від імені ОСОБА_5 на кожному з шести аркушів у договорі поруки виконано однією особою ОСОБА_5 Встановити, ОСОБА_5 чи іншою особою виконанні підписи в графі «Голова Загальних зборів учасників» протоколі Загальних зборів учасників ТзОВ «Мальви-Маркет» від 25.06.2008 р., не виявилось можливим. Підпис від іменем ОСОБА_6 в графі «Секретар Загальних зборів учасників» в протоколі загальних зборів учасників виконаний не тією особою, що виконала підписи в графі «Поручитель» на кожному з шести аркушів у договорі поруки не ОСОБА_6.
01.04.2014 р. представником позивача подано додаткове клопотання про призначення додаткової експертизи у справі.
Ухвалою суду від 01.04.2014 р. призначено судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документу яку доручено провести Київському науково-дослідного інституту судових експертиз.
Експертом було подано на адресу суду клопотання, щодо надання необхідних матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи, судово-технічної експертизи документів та судово-технічної експертизи матеріалів документів № 4175/14-32/4176/14-33/4838/14-34, призначених у справі № 5015/5205/12.
На задоволення даного клопотання судом ухвалою від 16.05.2014 р. поновлено провадження у справі та взяту зразки підписів і витребувано документи, що потребувались для проведення експертизи.
Ухвалою суду від 12.06.2014 р. надіслано матеріали справи для проведення експертизи та зупинено провадження у справі.
На адресу суду надійшов висновок експерта від 12.03.2016 р., з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у протоколі зборів учасників товариства (надалі протокол) виконанні рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів також зазначає що відсутні ознаки штучного зістарювання. Досліджуючи відтиск печатки у протоколі та наданні зразки то вони нанесенні однією печаткою ТзОВ «Мальви Маркет». Встановити період часу був нанесений відтиск печатки не виявилось можливості в зв'язку з наданням малої кількості порівнювальних матеріалів. Підписи від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконанні у період часу після грудня 2011 року, отже виконанні не у вказану в ньому дату, 25.06.2008 р. Встановити час виготовлення протоколу не можливо із причин малої кількості зразків. Підписи від імені ОСОБА_5 у протоколі виконано не ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а іншою особою. Аналогічно і підписи від імені ОСОБА_6 які розміщенні у протоколі №__ Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» від 25.06.2008 р. у графі «Секретар Загальних зборів учасників товариства ОСОБА_6», виконано не ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а іншою особою.
На адресу суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз був надісланий висновок судової експертизи від 12.03.2016 року та повернуті матеріали справи 5015/5205/12, а відтак усунуті обставини, що зумовили зупинення провадження у справі.
У зв'язку із закінченням повноважень судді Шпакович О.Ф.було призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/5205/12.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями., для розгляду даної справи було визначено суддю Березяк Н.Є.
В процесі розгляду справи позивачем подавались ряд клопотань про призначення повторної судової експертизи, які відповідчем заперечувались з підстав не доцільності та не обґрунтованості.
Ухвалою суду від 20.04.2016 р. провадження у справі поновлено та призначено на 30.05.2016 р.
11.07.2016 р. позивачем подано клопотання про призначення додаткової судової експертизи (вх. 3538/16 від 11.07.2016) .
Ухвалою суду від 11.07.2016 р. у справі призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Згідно протоколу автоматизованого розподілу визначено склад колегії суддів: Березяк Н.Є. - головуючий судді, судді Галамай О.З. та Запотічняк О.Д.
Ухвалою суду від 07.09.2016 р. продовжено строк розгляду справи № 5015/5205/12 з 12.09.2016 р.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д. було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів та замінено суддею Король М.Р.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Галамай О.З. було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів та замінено суддею Запотічняк О.Д.
У зв'язку з перебуванням судді Король М.Р. у відпустці було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів та замінено суддею Долінською О.З.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.
20.12.2016 р. на адресу суду позивачем подано письмове пояснення (вх. 51138/16) яким повідомляє, що з підстав не залежних від нього не може надати витребувані судом документи у звязку з визнанням Господарським судом Львівської області по справі № 914/1353/16 ТзОВ «Мальви-Маркет» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатора ОСОБА_7, який на відповідь про отримання витребуваних документів надав відповідь, про те що такі документи йому передані не були.
20.12.2016 р. на адресу суду позивачем подано клопотання про призначення експертизи (вх. 6069/16).
Що стосується поданого клопотання про призначення експертизи суд відмовив у його задоволенні в зв'язку з безпідставністю.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав зазначених у позові та наданих поясненнях, зокрема з тих підстав, що зазначений договір був укладений з порушенням норм закону та підписаний директором, без надання йому на це належних повноважень.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в позові з мотивів зазначених у відзиві, наданих письмових та усних поясненнях, зокрема з тих підстав, що твердження позивача безпідставні, оскільки в матеріалах справи є належні докази, що підстверджують надання директору повноважень на укладення даного договору, а висновки експертизи свідчать про підписання саме директором договору поруки, та зазначає, що після підписання договору поруки між сторонами укладались додаткові договори до нього, які свідчать про визнанням даного договору сторонами.
В судовому завданні 25.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
25.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «УНІВЕРМАЛ БАНК» (надалі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство Мальви ЛТД» (надалі Позичальник) укладено кредитний договір № 166/08 (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку строковий кредит в сумі що дорівнює USD 800 000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Банк надає Позичальнику кредит згідно умов Кредитного договору на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди до Кредитного договору, в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом. Підставою для надання Банком кредиту Позичальнику є укладення між Сторонами така додаткова угода до Кредитного договору.
25.06.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між ВАТ «Універсал Банк» та ТзОВ «Мальви - Маркет» укладено Договір поруки № SU - 3/166/08.
Згідно даного договору, Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 166/08 від 25.06.2008 року укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі, як існуючий в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Даний договір підписаний керівниками та завірений печатками сторін.
Також, 30.03.2009 року та 28.12.2009 року між сторонами укладено додаткові угоди № 1 та 2 до договору поруку № SU-3/166/08, якими позивач підтверджує свої зобов'язання за Договором, за яким він поручився перед Кредитором за виконання зобов'язань ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД», за кредитним договором № 166/08 від 25.06.2008 року (надалі основний договір), з врахуванням умов Додаткової угоди № 15 від 28.12.2009 року до вищевказаного Основного договору, укладеної між кредитором та боржником.
Однак, як стверджує позивач, що факт підписання даного договору від імені підприємства генеральним директором ОСОБА_5 та належність проставленого на договорі поруки підпису саме йому, викликає сумнів, адже сам керівник докладно не пам'ятає, чи мало місце підписання вказаної угоди, зважаючи на доволі великий об'єм документообігу на підприємстві. Також зазначає, що позивачем було встановлено відсутність відповідного протоколу загальних зборів щодо прийняття рішення про укладення оспорюваного договору поруки та визначення уповноваженої особи на його підписання. Відтак, вважає вказані обставини такими, що свідчать про те, що оспорюваний договір, є таким, що укладений поза волею ТзОВ «Мальви-Маркет» та порушує законні права підприємства і свідчить про його недійсність з моменту укладення та просить визнати його недійсним.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначені у ст. 215 ЦК України, частина 1 якої передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 вищенаведеної правової норми визначено, що у разі, коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Схожі за змістом положення містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 553, 547, 588 ЦК України, якими встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі та поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові, проте закон не забороняє суб'єктам виступати поручителями безоплатно.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань між сторонами укладено Договір поруки № SU - 3/166/08, згідно умов якого, Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 166/08 від 25.06.2008 року.
Однак, як стверджує позивач, що даний договір підписаний без наданих на те генеральному директору ОСОБА_5 повноважень та стверджує, що сам керівник докладно не пам'ятає, чи мало місце підписання вказаної угоди, зважаючи на доволі великий об'єм документообігу на підприємстві. Також зазначає, що позивачем було встановлено відсутність відповідного протоколу загальних зборів щодо прийняття рішення про укладення оспорюваного договору поруки та визначення уповноваженої особи на його підписання, що передбачається статутом підприємства. З зазначених підстав, вважає вказані обставини такими, що свідчать про те, що оспорюваний договір, є таким, що укладений поза його волею з порушенням права та свідчить про його недійсність з моменту укладення, з даних підстав просить визнати його не дійсним.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пункт 4 даної статті передбачає, що дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 215 зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як на підставу позову про визнання недійсним договору поруки позивач посилається на відсутність повноважень у директора на підписання такого договору.
Суд, вважає вимоги позивача не обґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного:
Під час розгляду справи судом неодноразово вимагалося у позивача та третьої особи подати докази, які б підтверджували факт отримання коштів ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» ( засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6) за кредитним договором на забезпечення виконання якого укладався оспорюваний договір поруки, однак, позивач стверджував про їх відсутність, хоча дії сторін свідчать про протилежне, оскільки фактично спрямовані на отримання зазначеної суми кредиту і взяття на себе позивачем зобов'язань згідно договором поруки.
Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 р. у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності. Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.»
Як вбачається з матеріалів справи, якими підтверджено наявність факту укладення договору поруки, дійсність підпису генерального директора на даному договорі та печаток (що підтвердженні результатами експертизою), а також те, що безліч дій позивача свідчать про факт свідомого отримання кредиту ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» ( засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) та в подальшому в цілях забезпечення зобовязань по його поверненню укладення оспорюваного договору поруки ТзОВ «Мальви -Маркует» (засновниками якого також є ОСОБА_5 та ОСОБА_6). Зазначені обставини були підтверджені висновком експертизи, проведеної під час розгляду даної справи, якою підтверджено належність підписів на всіх 6 аркушах договору поруки підпису директора ОСОБА_5 та автентичність відтисків печаток підприємства печаткам товариства, що отримані під час розгляду справи для належного проведення експертизи.
Суд також зазначає, що як вбачається з статуту позивача, учасниками його товариства є громадяни України ОСОБА_6 (частка статутного капіталу становить 50 %, п . 5.4 Статуту) та ОСОБА_5 (частка статутного капіталу становить 50 %, п . 5.4 Статуту), і згідно даного статут становлять вищий орган товариства - загальні збори, що приймають рішення з будь-яких питань діяльності товариства зокрема до виключної компетенції яких і входить затвердження угод на суму понад сто тисяч гривень. А виконавчим органом є дирекція (генеральний директор) і як вбачається з матеріалів справи ним призначено ОСОБА_5, який був і уповноважений на підписання даного договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що засновники товариства не могли не знати про укладення оспорюваного договору поруки та погодження його укладення, оскільки вони ж є заносниками товариства, що отримало кредит.
На підтвердження вище зазначеного, відповідачем долучено до матеріалів ряд документів, зокрема Договори поруки № SU -1/166/08 від 25.06.2008 року за участю сторони поручителя громадянина України ОСОБА_5 та Договір поруки № SU -2/166/08 від 25.06.2008 року за участю громадянки України ОСОБА_6 та ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про те, що вони зобов'язуються, як поручителі перед кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Підприємство Мальви ЛТД» усіх його зобов'язань що виникли з Кредитного договору № 166/8 від 25 червня 2008 року.
В процесі розгляду справи, позивачем не було надано жодних доказів, що свідчать про те, що оспорюваний договір був підписаний невідомою особою, також не надано доказів звернення в органи міліції про викрадення печатки підприємства, якою належно завірено оспорюваний договір.
Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог судом встановлено, що вони не належні, безпідставні, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.01.2017 року.
Головуючий - суддя Березяк Н.Є.
Суддя Долінська О.З.
Суддя Запотічняк О.Д.