Кіровоградської області
30 січня 2017 року
Справа № 906/1051/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 906/1051/16
за позовом Приватного підприємства "Будремкомплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія"
про стягнення 600 000 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - не був присутнім;
від відповідача - не був присутнім.
Приватне підприємство "Будремкомплект" (надалі - ПП "Будремкомплект", позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомпанія" відповідач грошових коштів в сумі 600000 грн, набутих без достатньої правової підстави.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує помилковим перерахуванням коштів в розмірі 600000,00 грн на рахунок відповідача, оскільки сторонами у справі не погоджено та не укладено договір поставки № 18 від 17.06.2016 на підставі якого позивачем здійснювалась вказана попередня плата. Із зазначених причин позивач вважає, що такі грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та мають бути повернуті позивачу відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.10.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 906/1051/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 11год.00хв. 14.11.2016.
У зв'язку із нез'явленням у судове засідання представників сторін, неподанням сторонами витребуваних доказів господарський суд відклав розгляд справи на підставі частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 11год.00хв. 28.11.2016.
За результатами судового засідання 28.11.2016 Господарським судом Житомирської області винесено ухвалу відповідної до якої дану справу надіслано за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області на підставі частини 2 статті 15 та статті 17 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Господарським судом Житомирської області було встановлено, що місцезнаходженням відповідача станом на дату порушення провадження у цій справі є: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Матеріали справи № 906/1051/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області 05.12.2016 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2016 передані на розгляд судді Наливайко Є.М.
Ухвалою від 06.12.2016 Господарським судом Кіровоградської області прийнято справу № 906/1051/16 до свого провадження, розгляд якої призначено на 9 год. 00 хв. 11.01.2017, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.
Господарським судом Кіровоградської області враховано, що повним найменуванням відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" (надалі - ТОВ "Українська будівельна компанія", відповідач).
Ухвалою від 11.01.2017 господарським судом відкладено розгляд справи на 14 год. 15 хв. 30.01.2017, від сторін повторно витребувано необхідні докази для вирішення спору.
17.01.2017 від позивача на адресу господарського суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою від 06.12.2016 та клопотання, в якому просить розглянути справу без участі його представника за наявними у матеріалах справи документами. Додатково позивач повідомив, що позовні вимоги, які ґрунтуються на нормах статті 1212 Цивільного кодексу України, підтримує у повному обсязі.
Позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання 30.01.2017, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.73).
На адресу господарського суду повернуто копію ухвали про відкладення розгляду справи від 11.01.2017, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою "не отримано через не запит"(а.с.74-75)
Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України, зокрема, пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Як зазначено у пункті 3.9.1 вищезазначеної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Поштовий конверт із вкладенням (копія ухвали від 11.01.2017) направлений відповідачу за юридичною адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Витяг щодо відповідача.
З наведеного вбачається, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи господарським судом.
У зв'язку із вищезазначеним розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.
За твердженням позивача між ним та відповідачем за результатами проведених переговорів досягнуто згоди на укладення договору поставки твердопаливних котлів, попередньо обумовлено ціну договору у розмірі - 1 200 000 грн, порядок розрахунків, запропонований відповідачем, у вигляді 50 % передоплати та термін першої поставки.
На адресу відповідача для належного документального оформлення договірних відносин позивачем направлено проект Договору поставки № 18 від 17.06.2016 (надалі - Договір) разом із Специфікацією.
Згідно письмових пояснень позивача від 31.12.2016 за №1001 проект Договору на адресу відповідача надсилався простою поштовою кореспонденцією, що унеможливлює надання доказів такого надіслання.
Відповідно до пункту 1.1. проекту Договору ТОВ "Українська будівельна компанія" (Постачальник) зобов'язується провести поставку та передати у власність ПП "Будремкомплект" (Покупець) 12 твердопаливних котлів (Товар), за ціною та конфігурацією, вказаними у Додатку № 1 до договору - Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору.
За змістом 2.1. проекту Договору строк поставки продукції - 10 (десять) робочих днів з дня проведення попередньої оплати.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. проекту Договору визначено, що загальна вартість договору становить 1 200 000,00грн, в т.ч. ПДВ - 200 000,00грн, при цьому Покупець здійснює передоплату (аванс) за кожну окрему партію Товару у кількості 6 (шість) одиниць у розмірі 600000,00грн, в т.ч. ПДВ 100 000,00грн, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, при цьому оплата за першу партію товару здійснюється у розмірі 50 % вартості Договору у строк до 10 липня 2016 року включно.
З метою підтвердження пропозиції щодо укладення договору та враховуючи термін першої поставки товару позивач, за його твердженням, не дочекавшись повернення підписаного відповідачем проекту Договору, вважаючи себе зобов'язаним за неукладеним договором перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти:
- платіжним дорученням № 529 від 06.07.2016 у сумі 300 000,00грн на розрахунковий рахунок Відповідача № 26008011575426 в ПАТ "УКРСОЦБАНК" МФО 300023 з призначенням платежу: "Оплата за котли згідно договору № 18 від 17.06.16 р. у т.ч. ПДВ 20% - 50 000, 00 грн";
- платіжним дорученням № 544 від 08.07.2016, у сумі 300 000,00грн на розрахунковий рахунок Відповідача № 26008011575426 в ПАТ "УКРСОЦБАНК" МФО 300023 з призначенням платежу: "Оплата за котли згідно договору № 18 від 17.06.16 р. у т.ч. ПДВ 20% - 50 000, 00 грн".
На підтвердження попередньої передоплати позивачем подано виписку по особовому рахунку № 260008010153429 (а.с.19-20).
Через відсутність акцепту відповідача, позивач з метою повернення коштів та врегулювання спору звернувся до останнього з листом - вимогою № 61 від 14.07.16 про повернення помилково перерахованих коштів (а.с.65-66).
Відповідь на вказаний лист відповідач позивачу не надав, кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до господарського суду.
Розглядаючи даний спір господарський суд враховує такі положення законодавства.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Підставою виникнення господарських зобов'язань згідно пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У відповідності до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Зі змісту частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України слідує, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013, № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що, зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.
Як свідчать досліджені господарським судом матеріали справи позивач не отримав від відповідача підтвердження прийняття його пропозиції щодо укладення Договору поставки, будь-яких відносин між позивачем та відповідачем на підставі Договору поставки не виникло, зазначений договір між сторонами не укладався, поставка товару не здійснювалася. Дані обставини в процесі розгляду справи відповідачем не спростовані, зокрема відповідачем не надано господарському суду доказів підписання між сторонами такого Договору та доказів, що підтверджують вчинення відповідачем дій на виконання вказаного Договору.
Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням та збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених Цивільним кодексом України).
У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією стороною в зобов'язанні.
Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав. передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.
За змістом частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, при цьому строк повернення, зокрема виконаного однією із сторін в зобов'язанні, законом окремо не встановлено.
У відповідності до вимог статті 32 Господарського кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Сторонами не надано господарському суду доказів повернення відповідачем позивачу перерахованих останнім коштів в сумі 600 000,00грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 600 000,00грн та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 600000,00грн), за відсутності для цього будь-яких правових підстав, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Будремкомплект" в частині стягнення з ТОВ "Українська будівельна компанія" безпідставно набутих коштів у розмірі 600 000,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2; ідентифікаційний код 31608236) на користь Приватного підприємства "Будремкомплект" (04077, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 1-А; ідентифікаційний код 34427153) безпідставно набуті кошти у розмірі 600 000,00 грн , а також 9000,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Є. М. Наливайко