ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2017Справа №910/452/17
За позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»
до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
про стягнення 29555,16 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Кобук О.М. (представник за довіреністю);
від відповідача - Кошарський О.В. (представник за довіреністю).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з Відповідача заборгованості Договором на відпуск теплової енергії № 485 від 01.10.2014 за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, яка станом на 29.12.2016 склала 29555,16 грн. у зв'язку з невиконанням Відповідачем договірного обов'язку оплатити отримане теплопостачання.
Відповідач вимоги позову не визнає, та зазначає, що у зв'язку з перебуванням його, як банку на стадії ліквідації, розгляд вимог Позивача, як кредитора банку, повинен відбуватися виключно в межах ліквідаційної процедури.
Також Відповідач вважає, що провадження у даній справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки з аналогічним позовом Позивач уже звертався до суду у межах справи №910/13915/15, та від позову відмовився. Судом клопотання відхилено, оскільки суб'єктний склад у вказаній справі був іншим, зокрема, позов було заявлено Ковельським міжрайонним прокурором.
Також судом розглянуто та відхилено заявлене у позові клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Позивачем всупереч ст. 27 ГПК України не обґрунтовано, яким чином рішення з даного спору може вплинути на права або охоронювані законом інтереси Фонду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
На підставі укладеного 01.10.2014 Договору №485 передбачалося надання Позивачем Відповідачу послуг теплопостачання, по яким за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, та станом на 29.12.2016, заборгованість з оплати за розрахунками Позивача складає 29555,16 грн., що Позивач підтверджує сукупністю наданих ним та не спростованих Відповідачем доказів, які залучені до справи, та зокрема, рахунками за надані послуги теплопостачання за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року включно, та відсутністю доказів наявності заперечень щодо отримання послуг на вказані у рахунках суми та обсяги з боку Відповідача.
З огляду на відсутність доказів вчинення з боку Відповідача дій по погашенню заборгованості у сумі 29555,16 грн., Позивач заявив даний позов.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ від 28 лютого 2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» строком на три місяця з 03.03.2014 по 02.06.2014.
Пізніше Фонд своїм рішенням від 03.06.2014 № 42 продовжив повноваження уповноваженої особи Фонду Куреного О.В. на тимчасову адміністрацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК».
Відповідно до Постанови Правління НБУ від 10.06.2014 № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 11.06.2014 №45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з 11.06.2014 до 10.06.2015 включно.
21.05.2015 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 21.05.2015 №103 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на 1 рік до 10.06.2016 р. включно.
Позивач вважає, що правомірно виконував умови Договору щодо надання послуг теплопостачання у приміщення Відповідача, тому вважає, що має всі законні підстави вимагати внесення оплати за теплову енергію.
Позов Позивача не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як було встановлено та описано вище судом, на підставі постанови Правління НБУ від 28 лютого 2014 року №107 Відповідача, як банк, було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2014 по 02.06.2014, яку потім було продовжено з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Відповідача.
У подальшому на підставі постанови Правління НБУ від 10.06.2014 № 339 було відкликано банківську ліцензію Відповідача та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 11.06.2014 №45 про початок здійснення процедури ліквідації Відповідача та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Відповідача з 11.06.2014 до 10.06.2015 включно, а 21.05.2015 виконавчою дирекцією Фонду продовжено строки здійснення процедури ліквідації на 1 рік до 10.06.2016 включно.
Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.
Таким чином, на час розгляду в суді даного спору відбувається ліквідація Відповідача (Банку). Відповідач також перебував на стадії ліквідації станом на час виникнення спірних правовідносин - у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року включно, за який Позивач нараховує спірну заборгованість по теплопостачанню.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах, тому у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми указаного Закону є спеціальними, а Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.
Виходячи зі змісту статей 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час ліквідації банку Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Таким чином, після початку процедури ліквідації Банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.
Зазначене є підставою для відмови у даному позові про стягнення з Банку суми заборгованості за надані послуги теплопостачання.
Судовий збір, у зв'язку з відмовою у позові, відповідно до ст. 49 ГПК України Позивачу не відшкодовується.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.01.2017
Суддя Сташків Р.Б.