ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2017Справа №910/373/17
За позовом Фермерського господарства «Яружанка»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Гард ЛТД»
про стягнення 51499,76 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Храпенко В.С. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення з Відповідача 51499,76 грн. неповернутої попередньої оплати у зв'язку з недосягненням між сторонами згоди щодо умов договору поставки мін.добрив, у тому числі щодо його істотних умов, внаслідок чого договір укладений не був.
Відзиву на позов Відповідач не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення повноважних представників покладаються на Відповідача відповідно.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Із пояснень Позивача вбачається, що між сторонами велися переговори щодо купівлі у Відповідача мінеральних добрив, і Позивач вніс Відповідачу 51499,76 грн. передплати, як гарантію зацікавленості у поставці відображених у рахунку № КГ-09133 від 28.09.2016 на суму 271499,76 грн. мін добривах, та за усною домовленістю сторін очікував від Відповідача підготовки повного тексту договору, який би обумовлював номенклатуру добрив (якість та інше), їх ціну та строки виконання.
Однак, Відповідач проекту договору не склав, не підписав та на розгляд Позивачу не передав. Поставка мін.добрив фактично розпочата Відповідачем також не була. Матеріали справи не містять доказів протилежного. Враховуючи минування строку майже три тижні з часу внесення 51499,76 грн. передплати (підтверджено випискою банку за 03.10.2016), Позивач листом від 20.10.2016 у зв'язку з не узгодженням між сторонами істотних умов договору, його фактичним не укладенням та за відсутності навіть часткового виконання вимагав у Відповідача повернення передплати, як безпідставно отриманих коштів.
При цьому, судом прийнято до уваги, що є належним з боку Позивача здійснене ним направлення листа-вимоги від 20.10.2016 № 10/10 цінним листом з описом вкладення 21.10.2016 на адресу місцезнаходження Відповідача згідно з ЄДР, тому будь-яке неотримання Відповідачем вказаного цінного листа на пошті є його власним рішенням та відповідальністю.
Зазначені обставини підтверджуються усними та письмовими поясненнями представника Позивача, копіями виписки банку, рахунку-фактури та листа-вимоги з доказами надіслання, які не спростовані Відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (частина 1 статті 641 ЦК України).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина 1 статті 642 ЦК України).
Як убачається з матеріалів справи, жодна зі сторін не зробила іншій стороні повну і безумовну пропозицію про укладення договору поставки мін.добрив, яку б інша сторона прийняла, оскільки з пропозицією Позивача щодо ціни договору у вигляді внесення передплати в сумі 51499,76 грн. Відповідач повністю не погодився, та натомість у матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем Позивачу проекту договору поставки на вказану у рахунку № КГ-09133 від 28.09.2016 суму 271499,76 грн. вартості мін добрив, і згоди на укладення договору на суму 271499,76 грн. Позивачу Відповідачу також не надав.
Частиною 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 644 ЦК України, ст. 645 ЦК України, відповідь про прийняття пропозиції, зробленої у письмовій формі, повинна бути надана у строк вказаний для відповіді, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу. Інакше, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (стаття 646 ЦК України).
Як слідує з матеріалів справи та подальшої поведінки сторін, Відповідач не погодився з розміром внесеної передплати, як з ціною договору, і жодних дій щодо акцептування запропонованої Позивачем оферти, зокрема і шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, не вчинив. Зворотного матеріали справи не містять та сторонами не доведено.
Згідно з абзацом другим частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Досліджувана судом поведінка сторін не свідчить про те, що між ними була досягнута згода щодо вартості мін.добрив до поставки, їх переліку (якості та кількості) та строків поставки, а навпаки, свідчить, що досягнення згоди щодо вказаних умов було істотним для сторін, зокрема щодо вартості міндобрив, та згоди вони не досягли.
Відповідно до частини 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Отже, судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем не було досягнуто згоди на укладання договору поставки, а відтак, такий договір слід вважати таким, що не відбувся.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Відтак, між сторонами склалися кондикційні зобов'язання, відповідно до яких Відповідач (набувач) повинен повернути Позивачу (потерпілому) суму збережених без достатніх підстав коштів у сумі 51499,76 грн. (виписка банку про перерахування від 03.10.2016), оскільки підстава набуття Відповідачем цих коштів відпала, позаяк між сторонами не було досягнуто згоди на укладання договору поставки.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7ми строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач листом від 20.10.2016 вимагав повернення коштів, але Відповідач у встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України 7ми денний строк вказані кошти не повернув. Зворотного матеріали справи не містять.
При цьому, Відповідачем не доведено перед судом наявність у нього на даний час правових підстав утримувати 51499,76 грн. передплати, тому вказані кошти підлягають поверненню Позивачу за ст.ст. 530, 1212 ЦК України, як такі, правова підстава для утримування яких відпала.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
З огляду на всі встановлені судом вищенаведені обставини, позовна вимога про стягнення з Відповідача 51499,76 грн. передплати за не поставлений товар (мін.добрива) є законною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача. Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін Гард ЛТД» (м. Київ, вул. Симиренка, 2/19; ідентифікаційний код 37226803) на користь Фермерського господарства «Яружанка» (м. Вінниця, вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, 54, квартира 83; ідентифікаційний код 33810785) 51499 (п'ятдесят одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 76 коп. заборгованості, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.01.2017
Суддя Сташків Р.Б.