ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2017Справа № 910/20059/16
Господарський суд міста Києва у складі судді ОСОБА_6, розглянувши справу
за позовом: Національного банку України, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про звернення стягнення на предмет іпотеки
представники сторін:
від позивача Кузьменко Ю.С. (представник за довіреністю)
від відповідача Вадовський В.С. (представник за довіреністю)
від третьої особи-1 Журавель Л.В. (представник за довіреністю)
від третьої особи-2 не з'явились
вільний слухач: ОСОБА_5 (НОМЕР_1)
Позивач, Національний банк України, 02 листопада 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 18-0012/89784 від 31.10.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті", про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 року порушено провадження у справі № 910/20059/16, розгляд справи призначено на 29.11.2016 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит".
Судове засідання 29.11.2016 року не відбулось у зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_6 на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року розгляд справи призначено на 13.12.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року судом, за клопотанням представників сторін, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 року розгляд справи відкладено на 31.01.2017 року.
В судове засідання 31.01.2017 року представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору, а підтримав клопотання, викладене в прохальній частині позовної заяви, про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору, клопотання про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні підтримав. Представник третьої особи-1 заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору, проти задоволення клопотання про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні заперечив.
Розглянувши в судовому засіданні 31.01.2017 року клопотання позивача, викладене в прохальній частині позовної заяви, про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Принцип гласності є конституційним принципом та однією з основних засад судочинства, встановлених у ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
За приписами ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.
Статтею 36 Господарського кодексу України передбачено, що відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
Згідно ст. 21 Закону України "Про інформацію", конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Поняття «банківська таємниця» міститься у ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.
Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.
Положеннями ч. 3 ст. 61 «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання Національного банку України та розгляду справи № 910/20059/16 у закритому судовому засіданні, оскільки під час розгляду даної справи може бути повідомлена комерційна та банківська таємниця, а також інформація, доступ до якої обмежений законодавством України, зокрема інформація про рахунки вкладників та позичальників банку, стан зазначених рахунків, та персональні дані вказаних осіб, що може завдати матеріальної та моральної шкоди вказаним особам.
Представник третьої особи-2 у судове засідання 31.01.2017 року не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Керуючись ст. ст. 4-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Розгляд справи № 910/20059/16 здійснювати у закритому судовому засіданні.
2. Копію даної ухвали направити третій особі-2 у справі.
Суддя О.С.Комарова