Кіровоградської області
26 січня 2017 рокуСправа № 912/4550/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/4550/16
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія", м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об"єднання Дніпроенергобудпром", смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область
про стягнення 1 507 715,25 грн.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 03.02.16 ;
від відповідача - ОСОБА_3 , довіреність № ЮР-01 від 06.12.16;
В судовому засіданні 26.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі його відокремленого підрозділу - Заводу металевих конструкцій заборгованість за Договором безпроцентної поворотної грошової позики № 16-05/11 від 16.05.11 з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 414 400,00 грн., 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 28 315,25 грн., штраф у розмірі 5% від простроченої суми у розмірі 65 000,00 грн. та сплачений судовий збір.
Ухвалою господарського суду від 08.12.16 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.01.17 на 11:00 год, від сторін витребувано необхідні для розгляду спору документи.
У судовому засіданні 10.01.17 сторони участі своїх представників не забезпечили, витребуваних документів не подали. хвалою суду від 10.01.17 розгляд справи відкладено до 26.01.2017 року на 15:00 год. та повторно витребувано від сторін необхідні для розгляду спору документи.
26.01.2017 від позивача надійшли письмові пояснення на підтвердження позовних вимог №11 від 23.01.0217 разом із завіреною копією договору №072 від 09.09.2010, копією рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №912/2029/14 від 31.07.2014, копією додаткової угоди №1 від 15.05.2011 та копіями банківських виписок по рахунку на підтвердження перерахування 16.05.2011 грошових коштів в сумі 1050000,00 грн. та 250000,00 грн. того ж дня.
Представник відповідача у судовому засіданні подав для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію положення про структурну одиницю товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» та п'ять копій додаткових угод № 3 від 20.02.2012 які різняться між собою в п.6 пп. 6.1., де зазначена кінцева дата повернення грошової позики.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт отримання грошових коштів у розмірі 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) гривень в якості позики, але заперечив проти позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що строк повернення грошової позики не настав, оскільки згідно додаткової угоди №3 від 20.02.2012, наданої у судовому засіданні для долучення до матеріалів справи, кінцевим строком є 19.02.2017.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
16.05.2011 Заводом металевих конструкцій товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» (далі - ЗМК ТзДВ «ОДЕБП», позичальник) в особі директора заводу ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності №12 від 31.01.2011 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Міжнародна логістична компанія» (далі - ТОВ "МКЛ", позикодавець) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, було підписано Договір безпроцентної поворотної грошової позики №16-05/11 (далі - Договір).
Судом 25.01.17 отримано та долучено до матеріалів справи витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якого вбачається, що завод металевих конструкцій ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" є відокремленим підрозділом юридичної особи ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром".
Із поданого до матеріалів справи Положення про структурну одиницю ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", затвердженого загальними зборами учасників товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (протокол № 1 від 30.09.2011р.) вбачається, що структурні одиниці ОСОБА_1 не є юридичними особами, здійснюють свою діяльність від імені ОСОБА_1 і діють на підставі Положення згідно Статуту (п.2.1. Положення).
ОСОБА_1 може відкривати рахунки в установах банків для структурних одиниць відповідно до законодавства (п. 2.2. Положення).
Структурна одиниця виділена на окремий баланс, самостійно веде бухгалтерський облік, має в своєму господарському віданні закріплені за нею основні засоби та оборотні кошти, може мати рахунки в банку (п. 2.3 Положення).
Відповідно до п. 2.4. Положення керівники структурних одиниць ОСОБА_1 діють від імені ОСОБА_1 на підставі доручень (довіреностей), виданих Генеральним директором ОСОБА_1.
Відповідно до п. 2.5 Положення, до складу ОСОБА_1, серед інших, входить структурна одиниця - Завод металевих конструкції (скорочена назва ЗМК), місцезнаходження: 27500, Україна, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Єгорова, буд. 93.
Відповідно до норм ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, Договір безпроцентної поворотної грошової позики №16-05/11 від 16.05.2011 року укладено між ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (відповідач по даній справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" (позивач по даній справі).
У пункті 1.1 Договору безпроцентної поворотної грошової позики сторони узгодили, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" зобов'язується надати у власність ЗМК ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" грошові кошти у розмірі 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) гривень в якості позики, а останній зобов'язується прийняти, а в подальшому повернути таку ж саму суму грошових коштів на умовах, визначених в Договорі.
Згідно наявних в матеріалах справи виписок по банківському рахунку 16.05.2011 двома переказами у сумі 1 050 000 грн та 250 000 грн ЗМК ТзДВ «ОДЕБП» отримав грошові кошти.
Відповідно до п. 3.1 Договору, позика повертається шляхом перерахування грошових коштів частинами або повною сумою на поточний рахунок ТОВ «МЛК».
18.11.2011 сторони уклали додаткову угоду № 2, в якій узгодили продовжити строк користування ЗМК ТзДВ «ОДЕБП» позикою згідно Договору, у зв'язку з чим домовились викласти п. п 2.2, 2.3 Договору безпроцентної поворотної грошової позики №16-05/11 від 16.05.2011 в наступній редакції: «2.2 Позика надається на період з дня зарахування грошових коштів у розмірі 100% (п.2.1) і до 30 квітня 2012 року.
2.3 Позичальник має право повернути отримані гроші достроково (як повну суму, так і частинами), тобто до 30 квітня 2012 року, за умови обов'язкового письмового повідомлення про намір дострокового повернення грошових коштів за 5 робочих днів до запланованої дати дострокового повернення повної суми або кожної частини коштів».
20.02.2012 сторони уклали додаткову угоду №3 в якій сторони узгодили продовжити строк користування ЗМК ТзДВ «ОДЕБП» позикою згідно Договору, у зв'язку з чим домовились викласти п. п 2.2, 2.3 Договору безпроцентної поворотної грошової позики №16-05/11 від 16.05.2011 в наступній редакції: «2.2 Позика надається на період з дня зарахування грошових коштів у розмірі 100% (п.2.1) і до 19 лютого 2016 року.
2.3 Позичальник має право повернути отримані гроші достроково (як повну суму, так і частинами), тобто до 19 лютого 2016 року, за умови обов'язкового письмового повідомлення про намір дострокового повернення грошових коштів за 5 робочих днів до запланованої дати дострокового повернення повної суми або кожної частини коштів».
Сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.2016, згідно якого сума заборгованості ЗМК ТзДВ «ОДЕБП» перед ТОВ «МЛК» за Договором складає 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) гривень.
Згідно п. 4.2. Договору у випадку прострочення повернення позики ТОВ «МЛК» має право стягнути з ЗМК ТзДВ «ОДЕБП» суму боргу з врахуванням індексу інфляції за час прострочення повернення, 3 % річних від простроченої суми, а також штраф у розмірі 5% від простроченої суми.
Таким чином на думку позивача настав строк повернення грошової позики.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надав до суду 5 (п'ять) належним чином завірених копій додаткових угод № 3 від 20.02.2012 які різняться між собою в частині кінцевої дати настання виконання зобов'язання.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що додаткові угоди №3 від 20.02.2012 різняться між собою у зв'язку з тим, що між сторонами є усна домовленість про відстрочення виконання договору та перепідписання сторонами додаткових угод кожного року під тим же номером та датою.
Тож відповідач посилаючись на останню додаткову угоду №3 від 20.02.2012, в якій зазначено кінцевий термін повернення грошових коштів 19.02.2017, оригінал якої надав для огляду у судовому засіданні, не визнає позовні вимоги.
Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до норм ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до норм ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарський кодекс України визначає, що підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір, який укладається та виконується за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом України (статті 174, 179, 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач передчасно звернувся до суду, оскільки кінцевий строк виконання зобов'язання за Договором безпроцентної поворотної грошової позики № 16-05/11 від 16.05.2011 ще не настав, адже згідно додаткової угоди №3 від 20.02.2012 кінцевою датою виконання зобов'язань боржником є 19.02.2017.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не подано належних доказів на спростування заперечень відповідача в частині кінцевого строку виконання зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку прострочення повернення позики Позикодавець має право стягнути з Позичальника суму боргу з врахуванням індексу інфляції за час прострочення повернення, 3% річних від простроченої суми, а також штраф у розмірі 5 % від простроченої суми.
Оскільки господарським судом встановлено, що строк виконання зобов'язання ще не настав, а отже відсутній факт неналежного виконання зобов'язання боржником, підстави для стягнення інфляції у розмірі 1 414 400,00 грн., 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 28 315,25 грн., штраф у розмірі 5% від простроченої суми у розмірі 65 000,00 грн. відсутні.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до норм ст.ст. 44.49, 82-85, 116, 117 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 31.01.17.
Суддя Т. В. Макаренко