ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.01.2017Справа №910/183/17
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 19 702,60 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Панкова О.А. (дов. №26 від 20.01.2017);
від відповідача - не з'явився;
04.01.2017 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 19 702,60 грн., з яких 17 913,67 грн. - заборгованість за надання послуг по утриманню будинків та прибудинкової території, 1217,02 грн. - інфляційні нарахування, 571,91 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати комунальних послуг відповідно до договору №105/906 від 16.03.2016 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2017 порушено провадження по справі №910/183/17, розгляд справи призначено на 26.01.2017.
24.01.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 26.01.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 26.01.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 26.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради утворене рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 №218.
Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово комунальним господарством міста Києва» перейменовано комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
Предметом діяльності підприємства згідно з п. 2.2.1 Статуту, є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплені за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.11.1996 ОСОБА_1 є власником майна та приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1.
16.03.2016 між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (далі - позивач, підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач, власник) було укладено договір №105/906 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підприємство забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної власником площі приміщення, яка становить 435,60 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 (далі - приміщення), а також утримання прибудинкової території, а орендар/власник бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за цим договором.
Приміщення використовується для розміщення магазину продовольчих товарів, окремий вхід, підвал площею 229,6 кв.м., І пов. - площа 206,0 кв.м.
Відповідно до розділу 2 договору орендар/власник сплачує підприємству вартість фактично отриманих послуг. Орендар/власник користується послугами: утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розмір яких на момент укладання договору становить 2,98 грн. за 1 кв.м. (без ПДВ), 2,98*435,6=1298,09 грн. за місяць (без ПДВ). Транспортування теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 0,051 грн. за 1 кв.м. (без ПДВ),
Орендар/власник, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства. Надані послуги оформлюються актом виконаних робіт, який підписується підприємством і орендарем/власником в кінці кожного календарного місяця. Орендар/власник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту його надходження від підприємства, або висловити свої заперечення стосовно його підписання. Якщо власник не підпише отриманий акт і не висловить свої заперечення щодо його підписання, то такий акт вважається погодженим сторонами (п. п. 2.4, 2.5, 2.6 договору).
За умовами п. п. 3.1, 4.3 договору підприємство зобов'язане своєчасно надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передбачені договором, а орендар/власник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за послуги, передбачені цим договором.
Строк дії договору встановлено з 05.05.2015 до 01.05.2016. У разі, коли за місяць до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.1 договору).
За утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за тарифами, затвердженими Розпорядженням КМДА від 30.04.2015 №442 2Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесенням змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», до витрат по утриманню будинку, входять витрати на прибирання прибудинкової території, вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, дератизація, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання і зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, освітлення місць загального користування та підкачування води.
За транспортування теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж), згідно із затвердженими АЕК «Київенерго» граничними тарифами на відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж встановлено тариф відшкодування споживачами зазначених витрат і поширюється на весь житловий фонд з метою ефективної його експлуатації.
Зазначений тариф введено в дію з 01.05.1998 і його вартість становить 0,051 грн. за 1 кв.м. (без ПДВ).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 15.04.2016 ОСОБА_1 не є власником зазначеного вище приміщення, проте за період з 05.05.2015 по 15.04.2016 він не сплачував плату по вищевказаним платежам, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 17 913,67 грн. за вказаний період, яку позивач просив стягнути з останнього. Крім того, у зв'язку із несплатою вказаної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з останнього 1217,02 грн. інфляційних нарахувань та 571,91 грн. - 3% річних.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг у період з 05.05.2015 по 15.04.2016, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17 913,67 грн.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 221/515/15-а та від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності від 20.11.1996 ОСОБА_1 є власником майна та приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1.1 договору №105/906 від 16.03.2016 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, укладеного між сторонами, підприємство забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної власником площі приміщення, яка становить 435,60 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 (далі - приміщення), а також утримання прибудинкової території, а орендар/власник бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за цим договором.
За умовами п. 2.4 договору орендар/власник, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг у період з 05.05.2015 по 15.04.2016 утворилася заборгованість у розмірі 17 913,67 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано, як і не надано доказів неналежно виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Оскільки відповідач користувався послугами по утриманню будинків та прибудинкової території, які надавалися позивачем, то він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №105/906 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 16.03.2016 у сумі 17 913,67 грн. за період з 05.05.2015 по 15.04.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення за договором інфляційних втрат у розмірі 1217,02 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 301,00 грн., оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення.
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 35756919) заборгованість за надані послуги у розмірі 17 913 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 67 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 301 (триста одна) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 1 359 (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 05 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складене та підписане - 31.01.2017.
Суддя В.О. Демидов