Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"11" січня 2017 р. Справа № 911/3760/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКО-ФУД БЕРДИЧІВ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс”
про стягнення 99480,00 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 ( довіреність № 5від 11.01.2016 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 31/КАМ/Ю від 28.12.2016 року).
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКО-ФУД БЕРДИЧІВ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” про стягнення 99480,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2016 року порушено провадження у справі № 911/3760/16 та призначено справу до розгляду на 19.12.2016 року.
05.12.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 19.12.2016 року відповідач не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 24.11.2016 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 11.01.2017 року.
10.01.2017 року від відповідача надійшла заява б/н від 10.01.2017 року, в порядку п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, про розстрочку виконання рішення строком на 4 місяці.
В судовому засіданні 11.01.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач у судовому засіданні 11.01.2017 року проти позову не заперечував, однак письмовий відзив на позов не надав.
Окрім того, відповідач в судовому засіданні 11.01.2017 року подав уточнення до заяви про розтрочення виконання рішення, яким просив розтрочити виконання рішення строком на 2 місяці, яке розглянуто у відповідному судовому засіданні та задоволено судом, враховуючи, що позивач проти задоволення вказаної заяви не заперечував.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,
Як вбачається з викладених в позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 19.05.2014 року між ТОВ "Комплекс Агромарс" (постачальник) та ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" (покупець) було укладено Договір поставки №175/2014/КАМ/М (м'ясо птиці), відповідно до якого ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов'язався на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (далі за текстом - Договір поставки №175/2014/КАМ/М).
На виконання вказаного договору, ТОВ "Комплекс Агромарс" поставило ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" Товар, однак ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" за поставку товару за видатковою накладною № КА-00005418 (товарно-транспортна накладна) від 29.01.2015 року на загальну суму 365211,00 грн. допустив заборгованість на суму 79991,95 грн.
В свою чергу, ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" сплатило ТОВ "Комплекс Агромарс", передбачену п. 6.1, 6.2 Договору поставки № 175/2014/КАМ/М в редакції Протоколу розбіжностей, заставну вартість тари (ящиків жовтих фірмових) згідно рахунків на оплату, виставлених ТОВ "Комплекс Агромарс", № 1198 від 03.10.2014 року на суму 120000,00 грн. та № 1208 від 09.10.2014 року на суму 60000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2995 від 08.10.2014 року на суму 120000,00 грн. та № 3073 від 10.10.2014 року на суму 60000,00 грн. на загальну суму 180000,00 грн.
Листом № 113 від 30.03.15 року ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" повідомив ТОВ "Комплекс Агромарс" про те, що він як боржник за Договором поставки № 175/2014/КАМ/М від 19.05.2014 року на суму 79991,95 грн. та як кредитор з оплаченої заставної вартості тари, відповідно до ст. 601 ЦК України, зарахував кошти в сумі 79991,95 грн. в рахунок погашення зустрічних однорідних вимог.
Питання стягнення заборгованості за вищенаведеними зобов'язаннями згідно Договору поставки № 175/2014/КАМ/М від 19.05.2014 року розглядалось в матеріалах справи Господарського суду Житомирської області № 906/409/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" про стягнення 40239,19 грн. з яких 8419,55 грн. пені, 539,71 грн. 3% річних, 31 279,93 грн. інфляційних втрат (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення 79991,95 грн., у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог) та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 100008,05 грн. заставної вартості тари (180000,00 грн. - 79991,95 грн.).
В ході розгляду справи № 906/409/15, господарський суд встановив, що залишок боргу ТОВ "Комплекс Агромарс" із повернення заставної вартості тари становить 582,05 грн. (80520,00 грн. (оплата заставної вартості тари, яка повернута ТОВ "Комплекс Агромарс") - 79991,95 грн. (зараховано в рахунок погашення зустрічних однорідних вимог).
В частині вимог про стягнення 99480,00 грн. за 1658 ящиків жовтих фірмових та піддонів поліетиленових фірмових багаторазового використання, які фактично знаходяться у володінні та користуванні ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" станом на дату винесення рішення суду у цій справі, суд зазначив наступне.
ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" як покупець товару зобов'язане повернути тару багаторазового використання, а ТОВ "Комплекс Агромарс" як одержувач тари та постачальник товару, зобов'язаний відшкодувати понесені ним витрати на її повернення. Однак, оскільки ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" до звернення із зустрічним позовом не повернуло ТОВ "Комплекс Агромарс" 1658 ящиків та піддонів жовтих поліетиленових фірмових (євро), вимоги про стягнення з останнього коштів в сумі 99480,00 грн., сплачених в якості заставної їх вартості, є передчасними.
Відтак, Господарський суд Житомирської області рішенням № 906/409/15 від 02.06.2015 року первісний позов задовольнив повністю, присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Комплекс Агромарс" 8419,55 грн. пені, 539,71 грн. 3% річних, 31279,93 грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору; зустрічний позов задовольнив частково, присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" 528,05 грн. основного боргу, 10,56 грн. судового збору, відмовив у задоволенні зустрічного позову на суму 99480,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
25.09.2015 року ТОВ "Комплекс Агромарс" сплатило на користь ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" 528,05 грн. боргу згідно рішення Господарського суду Житомирської області рішенням № 906/409/15 від 02.06.2015 року.
Таким чином, залишок коштів ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" по заставній тарі, які знаходяться у ТОВ "Комплекс Агромарс" станом на 28.09.2015 року становив 99480,00 грн. (180000,00 грн. - 799991,95 грн. - 528,05 грн.).
08.07.2015 року між ТОВ "Комплекс Агромарс" (постачальник) та ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" (покупець) було укладено Договір поставки м'яса птиці № 331/2015/КАМ/М, відповідно до якого ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов'язався на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (далі за текстом - Договір поставки № 331/2015/КАМ/М).
Пунктом 8.1 Договору поставки № 331/2015/КАМ/М в редакції Протоколу розбіжностей сторони погодили, що постачальник здійснює поставку Товару за даним Договором у незворотній тарі (гофрокороб, стрейтчплівка і т.п.), а також у зворотній тарі. Зворотна тара підлягає поверненню постачальнику. Заставна вартість зворотної тари підлягає оплаті Покупцем в порядку, передбаченому даним Договором. Заставна вартість одного ящика за згодою Сторін становить 80,00 грн. без ПДВ.
Внаслідок чого, ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" листом № 393 від 28.09.2015 року звернулось до ТОВ "Комплекс Агромарс" і просило грошові кошти в сумі 99480,00 грн., сплачені ним в якості заставної тари по Договору поставки № 175/2014/КАМ/М (м'ясо птиці) від 19.05.2014 року, перенести на новоукладений Договір поставки м'яса птиці № 331/2015/КАМ/М від 08.07.2015 року та вважати оплаченою в якості заставної тари за Договором поставки м'яса птиці № 331/2015/КАМ/М від 08.07.2015 року.
В п. 8.12 Договору поставки № 331/2015/КАМ/М в редакції Протоколу розбіжностей сторони зазначили, що для повернення всіх або частини коштів, сплачених в якості заставної тари, покупець після повернення всієї кількості або частини зворотної тари надає постачальнику письмову вимогу довільної форми, де вказує реквізити та підстави для повернення коштів, постачальник повертає покупцю заставну вартість тари протягом трьох робочих днів після підписання Сторонами акту, підтверджуючого факт повернення заставної тари та за умови отримання постачальником такої письмової вимоги від покупця, передбаченої даним пунктом.
На виконання п. 8.12 Договору поставки № 331/2015/КАМ/М та враховуючи рішення Господарського суду Житомирської області № 906/409/15 від 02.06.2015 року, з метою повернення коштів по оплаті заставної тари в розмірі 99480,00 грн., ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" повернув ТОВ "Комплекс Агромарс" заставну тару, що підтверджується ОСОБА_1 приймання - передачі тари № КА 00002958/Т від 22.01.2016 року, № 10 від 01.02.2016 року, № КА - 00007852/Т від 17.02.2016 року, № КА- 00008860/Т від 22.02.2016 року, б/н від 01.03.2016 року.
Таким чином, заставна тара була повністю повернута 01.03.2016 року
01.06.2016 року ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" надіслав ТОВ "Комплекс Агромарс" вимогу № 161 від 30.05.2016 року, де вказав реквізити та підстави для повернення коштів, і просив повернути ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" заставну вартість тари в сумі 99480,00 грн. Окрім того, зазначив, що акт звірки щодо надходжень та повернень зворотної тари «Ящик жовтий фірмовий» було надіслано ТОВ "Комплекс Агромарс" 17.05.2016 року разом із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 144 від 17.05.2016 року, однак відповідний ОСОБА_1 звірки відповідачем не повернуто.
У відповідь на вказаний лист (№ 161 від 30.05.2016 року), ТОВ "Комплекс Агромарс" листом № 126 від 15.06.2016 року повідомив ТОВ "Інко-Фуд Бердичів", що питання щодо повернення коштів сплачених в якості заставної вартості тари буде вирішено після фактичної дати оплати суми заборгованості ТОВ "Інко-Фуд Бердичів".
02.08.2016 року ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" повторно звернулося до ТОВ "Комплекс Агромарс" з вимогою про повернення коштів в сумі 99480,00 грн. заставної вартості вже повернутої тари у відповідності до п. 8.12 Договору поставки № 331/2015/КАМ/М в редакції Протоколу розбіжностей, де зазначив, що заборгованість ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" повністю погашена.
Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі своїх зобов'язань щодо повернення коштів, сплачених в якості заставної вартості тари в сумі 99480,00 грн. не виконав, у зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість в сумі 99480,00 грн., що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 99480,00 грн., що відповідачем фактично визнано.
Відповідач в ході розгляду спору позовні вимоги не заперечував, просив суд врахувати його складне фінансове становище та розстрочити виконання судового рішення на два місяці (згідно заяви про уточнення б/н від 11.01.2017 року).
В обґрунтування складного фінансового становища відповідач зазначає, що ТОВ "Комплекс Агромарс" є одним із основних виробників сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, що відіграє дуже важливе значення для розвитку сільськогосподарської галузі у нашій державі. Товариство виробляє 35 % сільськогосподарської галузі у Київської області та більше ніж 2,5 % сільськогосподарської продукції загалом у державі.
В момент виникнення зобов'язання щодо повернення коштів сплачених в якості заставної вартості тари, відповідачем здійснювалась кампанія по обробітку земельних ділянок і збору урожаю, на яку товариством були витрачені значні кошти.
Також, до виняткових обставин, що ускладнювали та унеможливлювали сплату заборгованості перед позивачем, відповідач відносить значну кредиторську заборгованість, яку незважаючи на вжиті підприємством заходи, тривалий час не має можливості стягнути.
Причинами наявності кредиторської заборгованості в тому числі є розташування контрагентів боржників у зоні АТО, якими отримано продукцію та не здійснено відповідні розрахунки внаслідок останніх подій, що відбуваються на території Донецької та Луганської областей.
Крім того, на підприємстві постійно працює більше 3000 робітників, яким виплачується стабільна заробітна плата та надається соціальний захист, передбачений законодавством України, працевлаштовано більш ніж 150 працівників, які мають інвалідність, яким облаштовано робочі місця та забезпечено належні умови праці.
Відповідач стверджує, що сплата грошових коштів у розмірі 99480,00 грн. може зменшити надходження, які використовуються підприємством для оплати заробітної плати, призвести до затримки виплати останньої, накопиченню заборгованості.
Господарська діяльність групи компаній ТМ «Гаврилівські курчата» здійснюється в напрямку розширення виробництва, вкладення коштів в будівництво нових об'єктів, реструктуризацію введених в експлуатацію об'єктів, соціальну сферу та благодійну діяльність, тому вільні грошові ресурси відсутні.
Крім того, на даний час відбувається закупівля сировини у сільськогосподарських товаровиробників для виробництва комбікормів, які використовуються для годівлі птиці. Відсутність обігових коштів в такий ключовий момент порушить звичайну господарську діяльність підприємства та призведе до масової загибелі поголів'я птиці.
Розстрочка виконання судового рішення надасть підприємству можливість рівномірно розподілити видатки та уникнути непомірного фінансового навантаження.
Згідно з п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідач надав суду заяву про розстрочку виконання рішення суду (уточнену), в якій просить розстрочити рішення суду на 2 місяці шляхом сплати до 10.02.2017 року - 50972,00 грн. (49480,00 грн. основного боргу та 1492,20 грн. судового збору) та до 10.03.2017 року - 50000,00 грн. основного боргу.
Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.
Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Приймаючи до уваги заяву відповідача, факт того, що позивач проти задоволення вказаної заяви не заперечував, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення на два місяці.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем визнані і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 99480,00 грн.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 1492,20 грн., що разом складає 100972,20 грн. (99480,00 грн. + 1492,20 грн.) з розстрочкою виконання на 2 місяці шляхом сплати до 10.02.2017 року - 50972,00 грн. (49480,00 грн. основного боргу та 1492,20 грн. судового збору) та до 10.03.2017 року - 50000,00 грн. основного боргу.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКО-ФУД БЕРДИЧІВ” (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Білопільська, 131, код 38284164) 99480 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 1492 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто два) 20 коп. витрат по сплаті судового збору, що всього складає 100972,20 грн. з розстрочкою виконання на 2 місяці шляхом сплати до 10.02.2017 року - 50972,00 грн. (49480,00 грн. основного боргу та 1492,20 грн. судового збору) та до 10.03.2017 року - 50000,00 грн. основного боргу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 18.01.2017 р.
Суддя Т.П. Карпечкін