ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.01.2017Справа № 910/18193/16
за заявою про за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» розстрочку виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі №910/18193/16 Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до про та за зустрічним позовом до про Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» стягнення заборгованості у розмірі 1 488 196 грн. 87 коп. Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» визнання недійсним договору
Суддя Чинчин О.В.
Представники:
від Позивача: Зеленько Н.Ю. (представник за Довіреністю);
від Відповідача (Заявника): Бардаш О.В. (представник за Довіреністю);
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про стягнення заборгованості у розмірі 1 488 196 грн. 87 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16, первісний позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково. Стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу "Молодіжний - 12" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість у розмірі 1 066 145 грн. 91 коп. Стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу "Молодіжний - 12" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" судовий збір у розмірі 15 992 грн. 19 коп. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Житлово - будівельного кооперативу "Молодіжний - 12" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним договору відмовлено повністю.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі №910/18193/16, Господарським судом міста Києва 30 грудня 2016 року видано Накази.
04.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» надійшла Заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16 до 26.01.2019 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.01.2017 року прийнято до розгляду Заяву Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16, призначено судове засідання на 25.01.2017 року.
18.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду.
25.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» надійшли пояснення по справі.
В судовому засіданні 25.01.2017 року представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заперечив проти задоволення заяви Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення суду, просив суд відмовити в її задоволенні. В судовому засіданні представник Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» підтримав подану Заяву розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Сторін, дійшов висновку про відмову в задоволенні Заяви Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення суду з наступних підстав.
Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р.).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Однак, Суд зазначає, що Житлово - будівельним кооперативом «Молодіжний - 12» в Заяві про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 р. по справі №910/18193/16 не доведено наявність обставин, в розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість розстрочення виконання рішення. Так, Суд не приймає до уваги довідку про рух коштів по рахунку Відповідача, оскільки вона не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Крім того, Суд зазначає, що Відповідачем не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про розстрочку, зміняться в майбутньому після можливого розстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що у поданій Відповідачем заяві про розстрочку виконання рішення не вказано, які саме виняткові випадки/обставини має бути враховано судом, та не доведено наявність таких обставин, що вказує на її безпідставність.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, якщо важке фінансове становище Відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Пункт 1 ст. б Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У відповідності до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Суд зазначає, що Відповідачем всупереч вимог ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів на підтвердження тяжкого майнового стану, загрозу його банкрутства, а також на підтвердження відсутності коштів на банківських рахунках і майна Відповідача для можливості надання розстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 р. по справі №910/18193/16.
Суд також звертає увагу на те, що пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду.
При цьому Суд зазначає, що під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, як вбачається з письмових пояснень Публічного акціонерного товариства «Київенерго», останній заперечував проти задоволення заяви Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16, оскільки боржником не вчинено жодних дій по погашенню існуючої заборгованості, стягнутої рішенням суду.
За таких обставин, заява Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16 не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86 та 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні Заяви Житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний - 12» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року по справі №910/18193/16- відмовити повністю.
Суддя О.В. Чинчин