ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.01.2017Справа № 910/23295/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про стягнення заборгованості у розмірі 740 802 грн. 91 коп.
Представники:
від Позивача: Сизоненко С.В. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: Халимон С.В. (представник за Довіреністю);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 740 802 грн. 91 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/23295/16, судове засідання призначено на 25.01.2017 року.
11.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 22.12.2016 року.
17.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 22.12.2016 року.
17.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість у розмірі 455 354 грн. 65 коп., 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 36 666 грн. 99 коп.
19.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 36 666 грн. 99 коп.
19.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 36 666 грн. 99 коп.
В судовому засіданні 25.01.2017 року представник Позивача підтвердив факт сплати заборгованості Відповідачем у повному обсязі, підтримав заяву про відмову від позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційних у розмірі 36 666 грн. 99 коп. В судовому засіданні представник Відповідача просив суд припинити провадження у справі.
Суд, розглянувши заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 17.01.2017 року та від 19.01.2017 року, зазначає.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")
Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» до розгляду.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши представників Сторін, дійшов висновку про припинення провадження у справі № 910/23295/16 з наступних підстав.
Пунктом 1-1) частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Як встановлено Судом, після порушення провадження у справі №910/23295/16 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» заборгованість у загальному розмірі 699 304 грн. 38 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача, долученими до матеріалів справи.
Таким чином, провадження у справі № 910/23295/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення заборгованості у розмірі 699 304 грн. 38 коп.
підлягає припиненню на підставі пункту 1-1) частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При зверненні до суду з вказаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» також просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 36 666 грн. 99 коп.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. (п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи, Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» про відмову від позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційних у розмірі 36 666 грн. 99 коп. підписана директором ОСОБА_3
Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» є ОСОБА_3.
Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» про відмову від позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційних у розмірі 36 666 грн. 99 коп., так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.
Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду тощо), здійснені судові витрати покладаються на нього.
Враховуючи те, що Публічним акціонерним товариством «Київенерго» було сплачено грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» після звернення Позивача з даними позовними вимогами до Господарського суду м. Києва та після порушення провадження у справі № 910/23295/16, Суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в частині стягнення заборгованості у розмірі 699 304 грн. 38 коп. покладаються на Відповідача.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, у зв'язку з тим, що провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 4 831 грн. 54 коп., інфляційних у розмірі 36 666 грн. 99 коп. припинено у зв'язку з відмовою Позивача від позову в цій частині, судовий збір за подання до суду позовної заяви в частині стягнення 3% річних та інфляційних не повертається і не покладається на Відповідача.
Керуючись пунктами 1-1), 4 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Припинити провадження у справі № 910/23295/16.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» (04074, м.Київ, ВУЛ.РЕЗЕРВНА, будинок 8-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 34427263) судовий збір у розмірі 10 489 (десять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп.
3. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
4. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - три роки - до 25.01.2020 року.
5. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя О.В. Чинчин