26.01.2017 Справа № 904/10256/16
За позовом Департамента по роботі з активами Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 22 968,44 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Панков В.В., дов. № 10/5-12 від 11.07.2016; ;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (фактично заява про зменшення розміру позовних вимог), просить суд стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 22 968,44 грн., яка виникла за період з 01.10.2013 по 31.12.2016.
Позовні вимоги, мотивовані неналежним виконанням з боку Відповідача своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів по договору оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста № 184-ДКП/11 від 12.07.2011 року.
Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, подав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що орендоване приміщення використовувалося ним лише до 03.06.2014 року, після чого було повернуто за актом приймання-передачі, який підписано з балансоутримувачем майна - КП «Жилсервіс-5». Крім того, заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач заявив про застосування строку позовної давності до заявлених Позивачем вимог.
Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких підтвердила доводи Відповідача, відносно фактичного повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі від 03.06.2014 року.
В судовому засіданні 26.01.2017 року, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, та представника третьої особи, який був присутній в попередніх судових засіданнях, дослідивши подані докази, господарський суд, -
12.07.2011 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Позивач у справі (далі Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 184-ДКП/11.
Відповідно до умов зазначеного договору, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради № 41/11 від 21.03.2007 із змінами та доповненнями передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення - загальною площею 19,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі 5-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 84 939,00 грн. без ПДВ, що перебуває на балансі КП «Жилсервіс-3, для використання під розміщення торгівельного об'єкту з продажу промислових товарів, що були у використанні.
Згідно умов п. 2.2., 2.3. Договору, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди. Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 01.06.2011 року на підставі акта приймання-передачі, підписаного Балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем.
Пунктом 2.5. Договору, сторони визначили, що у разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору.
Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним Балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі об'єкта (п. 2.6. Договору).
Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при повернення об'єкта з оренди - на орендаря.
Відповідно до п. 3.2. Договору, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1279,18 грн. без ПДВ /базова за червень місяць 2011 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з липня місяця 2011 року.
Згідно умов п. 3.3. договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує плату, яку спрямовую:
- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду місцевого бюджету;
- 50% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря (п. 3.5. Договору).
Згідно п. 10.1., договір діє з 12 липня 2011 року до 28 червня 2014 року включно.
12.07.2011 року між Орендодавцем та Орендарем, за участю Балансоутримувача, був складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 19,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди.
15.11.2012 року, сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди № 184-ДКА/11 від 12.07.2011 року, згідно якої внесено зміни відносно балансоутримувача об'єкта оренди, яким замість КП «Жилсервіс-3» визначено КП «Жилсервіс-5» (Третя особа у справі).
За змістом заявленого позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, Позивач стверджує, що в зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань відносно сплати орендних платежів на користь місцевого бюджету (50 % від загальної суми орендної плати), в період із 01.10.2013 року по 31.12.2015 року за Відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 22 968,44 грн., стягнення якої є предметом даного спору.
Заперечуючи проти заявленого позову, Відповідач, посилаючись на фактичне припинення користування орендованим майном з 03.06.2014 року, а також на пропуск строку позовної давності, просить відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Здійснивши оцінку зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог Позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Виходячи зі змісту наведеної норми закону, однією з юридичних ознак договору найму (оренди) є строковість, тобто, наявність визначеного в договорі періоду часу, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
Як вище встановлено судом, п. 10.1. договору сторони визначили його дію з 12.07.2011 року до 28.06.2014 року включено.
Пунктом 11.1. сторони передбачили, що дія цього договору припиняється внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.
З огляду на викладене, за умов відсутності доказів продовження користування майном після закінчення терміну дії договору оренди № 184-ДКП/11, слід дійти висновку, що зазначений договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено, починаючи з 29.06.2014 року.
Припинення між сторонами зобов'язання за договором, виключає підстави для нарахування орендної плати згідно з умовами зазначеного договору, в зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення орендної плати за період із 29.06.2014 по 31.12.2015, слід визнати безпідставними.
При цьому, суд погоджується із доводами Позивача відносно недотриманням Відповідачем вимоги закону (ч. 2 ст. 795 ЦК України) та умов договору в частині належного оформлення повернення предмета оренди, адже акт прийому-передачі від 03.06.2014 року (а.с. 48) складено Орендарем та Балансоутримувачем без участі Орендодавця, але зазначені обставини, не спростовують висновки суду стосовно відсутності факту користування орендованим майном після закінчення терміну дії договору.
За підрахунками суду, здійсненими на підставі наданого суду розрахунку стану надходження орендної плати по договору оренди № 184-ДКП/11, розмір заборгованості Відповідача з оплати орендних платежів за період із 01.10.2013 по 28.06.2014 включено, становить 5849,00 грн.
На підставі викладеного, обґрунтованими суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості з оплати орендних платежів за період із 01.10.2013 по 28.06.2014 у розмірі 5849,00 грн.
Заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач заявив про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вище встановлено судом, термін виконання зобов'язання для сплати орендних платежів, сторони договору визначили не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Таким чином, перебігу строку позовної давності для вимог про стягнення орендних платежів за жовтень 2013 року, починається з 15 листопада 2013 року, і закінчується відповідно 15 листопада 2016 року. При цьому, Позивач звернувся з даним позовом до суду 14 листопада 2016 року, тобто в межах загального строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати як за жовтень 2013 року, так і за наступні місяці.
Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача з посиланням на безпідставність нарахування орендних платежів після 03.06.2014 року, адже, як вище встановлено судом, дію договору оренди було припинено лише із закінчення терміну, на який його було укладено, тобто, із 29.06.2014 року, при цьому, наданий у справу акт приймання-передачі (повернення орендованого майна), складений без участі Орендодавця, та не може свідчити про дострокове розірвання договору, і приймається судом лише в якості доказу відсутності факту користування орендованим майном після закінчення терміну дії договору.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення заборгованості з оплати орендних платежів за період із 01.10.2013 по 28.06.2014 у розмірі 5 849,00 грн., в решті заявленого позову слід відмовити.
Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, 16, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75. код ЄДРПОУ 37454258) заборгованість з орендної плати в сумі 5 849,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 350,91 грн., видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 31.01.2017
Суддя О.В. Ліпинський