24.01.2017 Справа № 904/10243/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 15 454 грн. 44 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 25.10.2016р. №2043;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 15.11.2016р. №136/81.
Позивач просить стягнути з відповідача 15 454 грн. 44 коп. - плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідач у відзиві (вх.№76169/16 від 12.12.2016р.) на позовну заяву (у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України) просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що: - відповідач був готовий прийняти на своїй під'їзній колії спірні вагони, затримані згідно наказу №557; - поїзний диспетчер планує процес роботи станції, у тому числі надає вільні колії для приймання порожніх власних вагонів; - позивачем не надано належних доказів зайнятості, передбачених пунктом 6 Договору про експлуатації колії; - позивачем не доведено вини відповідача у зайнятості колій; - вагони затримувались на підходах до ст. Терни з причин, що не залежать від відповідача; - позивач неправомірно посилається на акти загальної форми, що стосуються наказу від 10.05.2016р. №557; - станція ОСОБА_1 призначена для забезпечення виконання операцій з приймання та відправлення вантажних поїздів, здачі вагонів під вантажні операції на під'їзну колію відповідача та приймання їх після виконання вантажних операцій з під'їзної колії; - місць загального користування на станції немає; - всі вантажні операції виконується на під'їзній колії відповідача; - відповідач сплачує позивачу плату коли буде доведено факт затримки, з причин, що залежали від відповідача та з його вини; - оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, вістуні підстави для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Позивач у поясненнях (вх.№77791/16 від 19.12.2016р.) по справі зазначає про те, що: - одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть якщо поставка йому не передбачена планом; - за несвоєчасне забирання вантажу сплавляються відповідні плати і збори; - підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції; - незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів; - визначення можливості чи неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера руху; - плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу розраховано на підставі норм чинного законодавства.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 р. продовжено строк вирішення спору до 31.01.2017 р.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
21.09.2012р. між позивачем - Державним підприємством "ОСОБА_1 залізниця", як залізницею, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", як власником колії, було укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції ОСОБА_1 і Рядова ДП "ОСОБА_1 залізниця" (надалі - Договір), відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції ОСОБА_1 залізниці: ОСОБА_1 - стрілками №2, №4, №6 до колій №6 та №8 станції ОСОБА_1; Рядова - стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до пункту 5 Договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції ОСОБА_1, Рядова здійснюється: - порожні хопери - через інтервал часу 2, 0 година; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу „1ВМ” - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 годин до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2; у разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Договору вагони, що прибули на станцію ОСОБА_1 залізниці для ПАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №13 станції ОСОБА_1, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів здійснюється локомотивами власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова ОСОБА_1 залізниці для ПАТ „ПІВНГЗК”, подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А,3Б,І,ІІ,4,5,VI,7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (абзац 2 пункту 6 Договору).
Згідно з пунктом 7 Договору вагони на під'їзну колію ПАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 осей і не менше 60 осей; передача вагонів під навантаження з меншою кількістю осей дозволяється тільки за згодою власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. за №113 (пункт 8 Договору).
За приписами пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
За умовами пункту 20 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013 р., цей договір укладається терміном на 3 роки і діє з моменту підписання його сторонами.
Як вбачається у травні 2016р. за накладними №№46127833, 46128161, 46128179, 46176798, 46123279, 46128112, 46206579, 46123279, 46193710, 46193728, 46193736 залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на станцію призначення - ОСОБА_1 залізниці на адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
На шляху прямування на підставі наказу від 10.05.2016р. №557 були затримані вагони (№№ голова 65568834 хвіст 56291362 у кількості 21 вагон, індекс поїзда 4670-06-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Жовті Води-І ОСОБА_1 залізниці через неможливість приймання їх станцією ОСОБА_1 залізниці з причини скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 24).
За наведеними обставинами станцією затримки - Жовті Води-І ОСОБА_1 залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 від 10.05.2016р. №24 та акт форми ГУ-23а від 10.05.2016р. №24 про затримку вагонів через неприйняття їх вантажовласником - ПАТ „Північний ГЗК”по причині скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 залізниці, прибувших на їх адресу та несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу, а також було складено повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №3503 індекс 4670-06-4973, отримане відповідачем 10.05.2016р. о 05:10год. (а.с. 25-27).
Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Жовті Води-І ОСОБА_1 залізниці в очікуванні звільнення під'їзних колій станції ОСОБА_1 залізниці, за весь час знаходження спірних вагонів на станції Жовті Води-І ОСОБА_1 залізниці позивачем заявлено до стягнення плату за користування вагонами у сумі 14 802 грн. 48 коп. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№13059185, 27059217 (відомісті зі сторони відповідача підписано з застереженнями, вказано, що на момент видачі наказу №557 від 10.05.2016р. на станції ОСОБА_1 мались вільні колії прийому, вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПАТ „Північний ГЗК” причинам через штучну затримку), а також збір за зберігання вантажу у сумі 651 грн. 96 коп. з ПДВ, який включений до накопичувальної картки. ФДУ-92 №31059034 (накопичувальну картку зі сторони відповідача підписано з застереженнями, вказано, що на момент видачі наказу №557 від 10.05.2016р. на станції ОСОБА_1 мались вільні колії прийому, вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПрАТ „Північний ГЗК” причинам через штучну затримку); відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.
Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності суд доходить висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата; порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами; зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами; у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями; час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.
Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Про зазначене також йдеться у пункті 14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" та у пункті 5.3. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 року №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею". При цьому згідно вказаного Роз'яснення підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, з причин несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надішли на його адресу та знаходилися на станції ОСОБА_1 залізниці, позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у сумі 14 802 грн. 48 коп. та збір за зберігання вантажу у сумі 651 грн. 96 коп. на підставі актів загальної форми ГУ-23, складених на станції ОСОБА_1 за весь час затримки вагонів на станції підходу Жовті Води-І, а саме: №2271, 2273, 2280, 2286, 2287, 2288, 2290, 2291, 2296, 2300, 2301, 2305, 2308, 2309, 2310, 2311, 2312, 2315, 2317, 2318, 2319, 2320, 2321, 2322, 2323 та 2324 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ „ПІВНГЗК”.
Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Як встановлено судом, через те, що Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" несвоєчасно звільняв колії станції ОСОБА_1 від вантажу, який прибув на його адресу - спричинив ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним і довезти вагони на станцію призначення його одержувачу - Приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підходах до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів.
Згідно з частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав.
Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком, відповідно до умов договору чи іншим чином, щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов Договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.
В обґрунтування своєї позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії, відповідач зазначив про наявність вільних колій на станції Жовті Води-І на момент видачі залізницею спірного наказу про затримку вагонів. Але навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на вказаних станціях, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених Договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій. Зазначене спростовує твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005р. №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці.
За таких обставин, висновок відповідача про наявну можливість позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок зазначення відповідачем одноособово наявних деяких вільних колій, не підтверджене належними та допустимими доказами.
Разом із тим, безспірною є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції, - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час, як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статтей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Крім того, суд звертає увагу, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання щодо обов'язкового використання Залізницею тих чи інших колій станції призначення у разі прибуття вантажу на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про обов'язок залізниці використовувати усі існуючі колії (у тому числі вільні та придатні за своїм призначенням) для прийняття вантажу, що прибув на адресу відповідача.
Отже, відповідно до наявних матеріалів у справі, відповідачем не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення ОСОБА_1 залізниці.
За встановлених обставин, суд зазначає, що наявність заперечень відповідача у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці не є, згідно з вимогами статті 34 Господарського процесуального кодексу України належними і допустимими доказами відсутності вини відповідача у спричиненні скупченості вагонів на станції призначення ОСОБА_1 залізниці, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 00191023) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5а; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, б. 108; ідентифікаційний код 40081237) 14 802 грн. 48 коп. - плати за користування вагонами, 651 грн. 96 коп. - збору за зберігання вантажу та 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„ 30„ січня 2017 р.