25.01.2017 Справа № 904/10929/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області
про стягнення 25 397 грн. 93 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3- представник, дов. від 27.09.2011р. б/н;
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить стягнути з відповідача 25 397 грн. 93 коп., що складає 12 159 грн. 00 коп. - заборгованості, що виникла за договором комісії від 07.08.2013р. №ДК-0019, 1 094 грн. 31 коп. - 3 % річних та 12 144 грн. 62 коп. - інфляції.
Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового зв'язку через закінчення строку зберігання.
За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -
07.08.2013р. між відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (комісіонером) та позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (комітентом) було укладено договір комісії №ДК - 0019 (надалі -Договір), відповідно до пункту 2.1 якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити від свого імені правочини з третіми особами з реалізації товару на території України на визначених договором умовах.
Комітент передає комісіонеру товар у справному стані, повній комплектації, придатному до використання за призначенням; комісіонер зобов'язаний в момент отримання товару пересвідчитися у повній справності товару; якщо комісіонер протягом трьох календарних днів не пред'явить у письмовому вигляді претензії по прийнятому товару, товар вважається таким, що переданий у належному стані і не підлягає оспорюванню (пункт 2.6 Договору).
Відповідно до пункту 2.7 Договору поставка товару комісіонеру здійснюється за взаємною згодою сторін.
Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем було надано на реалізацію товар згідно накладної від 07.08.2013р. № ДК- 000009 на суму 12 159 грн. 00 коп.
З пункту 3.9 Договору вбачається, що комісіонер повинен не менше, ніж один раз в 14 календарних днів перераховувати комітенту виручку за вирахуванням суми комісійної нагороди, що належить комісіонеру згідно статті 5 договору (пункт 3.9. Договору).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що на протязі кожного місяця, в разі отримання товару по накладній, але не пізніше останнього робочого дня місяця комісіонер зобов'язаний надати комітенту звіт і перерахувати йому виручку за вирахуванням коштів, перерахованих згідно пункту 3.9 Договору.
Матеріали справи не містять звіту відповідача відповідно до пункту 6.2 Договору, як і не містять доказів в підтвердження перерахування ним позивачу виручки за проданий товар.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, оскільки умовами Договору передбачено щомісячне надання звіту та перерахування виручки за проданий товар, то відповідач, отримавши від позивача товар 07.08.2013р., повинен був надати такий звіт та перерахувати виручку за проданий товар до 31.08.2013р.
На момент розгляду справи доказів перерахування відповідачем позивачу виручки за проданий товар не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 11 157 грн.27 коп. (з листопада 2013р. по вересень 2016р.), а річні - 1 094 грн. 27 коп. (з 01.11.2013р. по 01.11.2016р.).
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у сумі 1 378 грн. 00 коп. (що є мінімальною сумою для звернення з позовом до суду), оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49127, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 12 159 грн. 00 коп. - заборгованості, 11 157 грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань, 1 094 грн. 31 коп. - річних та 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
" 30" січня 2017р.