Ухвала від 30.01.2017 по справі 916/3588/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

30 січня 2017 року Справа № 916/3588/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,

перевіривши

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016

та рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015

у справі №916/3588/15 господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська

продакшн студія"

до Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2015 позовні вимоги ТОВ "Українська продакшн студія" задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Одеська кіностудія" на користь ТОВ "Українська продакшн студія" 1.420.000,00 грн. основного боргу, 400.673,42 грн. пені, 20.074,52 грн. 3% річних та 387.442,26 грн. суми інфляційного збільшення. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 по справі №916/3588/15 залишено без змін.

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ПрАТ "Одеська кіностудія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 у справі №916/3588/15.

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня 2016 року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення до господарського суду) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, при зверненні до господарського суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 73080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2455 від 25.08.2015.

Відповідно до вимог підпункту 5 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 120 відсотків від суми яка сплачена в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, заявником - ПрАТ "Одеська кіностудія", до касаційної скарги додано платіжне доручення №2713 від 01.12.2016 про сплату судового збору лише в розмірі 1378,00 грн., тобто менше, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", та клопотання про відстрочення сплати судового збору в іншій частині, яке обґрунтоване відсутністю фінансових та інших можливостей щодо сплати судового збору, віднесення Кіностудії до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Згідно приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги, не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому віднесення заявника касаційної скарги до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, не може вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеська кіностудія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2016 у справі №916/3588/15 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й. Ткаченко Н.Г.

Попередній документ
64395256
Наступний документ
64395258
Інформація про рішення:
№ рішення: 64395257
№ справи: 916/3588/15
Дата рішення: 30.01.2017
Дата публікації: 01.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори