30 січня 2017 року Справа № 904/8595/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4
на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 28.11.2016
у справі Господарського суду№ 904/8595/16 міста Києва
за позовомОСОБА_4
до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
простягнення коштів
ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/8595/16.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно із частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не надано доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачам - Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкову Олександру Юрійовичу та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є підставою відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон), у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Колегією суддів встановлено, що звертаючись із касаційною скаргою ОСОБА_4 не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржнику. При цьому, серед додатків до касаційної скарги не міститься посилань на докази сплати судового збору.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/8595/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 107, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Не приймати до розгляду та повернути ОСОБА_4 касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/8595/16.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА
В.І. КАРТЕРЕ