23.01.2017 Справа № 904/10941/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 98 961, 82 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2016 року;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 90 202,41 грн. основного боргу, 4 588, 94 грн. пені, 4 170, 47 грн. штрафу, а також судовий збір у розмірі 1 484, 43 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3457-ОД від 03.07.2009 року.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).
Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
03.07.2009 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (суборендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3457-ОД (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення (майно) площею 89, 1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі ДП «Придніпровська залізниця», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 05 травня 2009 року і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 236 846, 00 грн. (п.1.1 Договору суборенди)
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору оренди, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
На виконання умов Договору позивачем згідно Акту приймання-передачі від 03.07.2009р. (а.с.26) було передано в оренду відповідачу майно.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Згідно п.3.1 Договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди Державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2013 року 2 370,37 грн.
За умовами пункту 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 3 798, 90 грн.;
- 30% балансоутримувачу у розмірі 1 628, 21 грн. місяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
щомісяця не пізніше наступного числа за звітним.
Відповідно до п.4 Додаткового договору від 05.02.2016 року орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів на загальну суму 90 202, 41 грн., з яких: 86 447, 18 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року, 3 755, 23 грн. - заборгованість з відшкодування витрат балансоутримувача за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року.
На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункту 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний прострочення, включаючи день оплати (п. 3.8 Договору).
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (п.3.9 Договору).
Так, позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 11.04.2016 року по 22.08.2016 року у розмірі 4 588, 94 грн., а також штраф на суму 4 170, 70 грн.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Викладене є підставою для задоволення позову.
Згідно ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ЄДРПОУ 40081237) суму 90 202, 41 грн. заборгованості, 4 588, 94 грн. пені, 4 170, 47 грн. пені, 1 484, 43 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Повний текст рішення підписаний - 31.01.2017р.