ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2017 року м. Київ № 826/1464/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Статтею 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем викладено позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С. Водночас, у позовній заяві в якості відповідачів вказує, окрім Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С. також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, до якого відсутні позовні вимоги.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позовні вимоги не сформовано щодо кожного із зазначених відповідачів, що, в свою чергу, є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До матеріалів справи додано квитанції № 8826577 від 30.06.2016 та № 8826588 від 30.06.20016 на суми 551,21 грн відповідно в якості частини сплати судового збору.
Однак, суд зазначає, що Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений та зарахований судовий збір у справі № 826/8258/16 на підставі цих же квитанцій.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.
Частина друга статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно з частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність належного доказу сплати судового збору позивачем, згідно вказаних квитанцій.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 106 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030101 , призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689", уточнення складу сторін та вимог до них.
Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання вказаної ухвали суду.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур