24 січня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/885/16
Чернігівський окружний адміністративний суд в колегії суддів складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
суддів Житняк Л.О.,
ОСОБА_1,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Айдин ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказу, постанов та приписів,
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Айдин ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі-УДАБІ у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування:
-наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 10.02.2016 вх. №1011- 1.20/1/3.6/327 та вх. №1011-1.20/1/3.6/328;
-постанов УДАБІ у Кіровоградській області від 22.03.2016 № 33/2016-Гвр та № 34/2016-Гвр про накладання штрафів по справі про адміністративне правопорушення;
-приписів УДАБІ у Кіровоградській області від 10.03.2016 № 47/2016-Гвр та № 46/2016-Гвр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень УДАБІ у Кіровоградській області щодо проведення позапланової перевірки на предмет достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 10.02.2016 вх. №1011-1.20/1/3.6/327 та вх. №1011-1.20/1/3.6/328. Як на підставу для скасування оскаржуваних рішень зазначає, що будь-які перевірки органами державного архітектурно-будівельного контрою (нагляду) під час дії мораторію на перевірки суб'єктів господарської діяльності у 2016 році є грубим порушенням чинного законодавства. Також зазначає, що посадовими особами УДАБІ у Кіровоградській області під час проведення позапланової перевірки порушений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а саме: позивачу не надано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976, копію направлення на перевірку, не роз'яснено наслідки недопущення до об'єкту перевірки та право надати письмові пояснення та заперечення до акту перевірки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні, оскільки посадові особи УДАБІ у Кіровоградській області при проведенні перевірки ТОВ "Прем'єр Продукти" в період з 10.03.2016 по 15.03.2016 діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При цьому зазначив, що факт недопущення посадових осіб УДАБІ у Кіровоградській області для проведення позапланового заходу підтверджується постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 у справі №П/811/344/16, яка набрала законної сили.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Айдин ОСОБА_4 - керівник ТОВ "Прем'єр Продукти", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с. 37).
10.02.2016 на адресу УДАБІ у Кіровоградській області надійшли декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, замовником якого є ТОВ "Прем'єр Продукти", які зареєстровані за вх. №1011- 1.20/1/3.6/327 та вх. №1011-1.20/1/3.6/328 (а.с.124-125).
Для перевірки достовірності даних, наведених у вищевказаних деклараціях, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 08.09.2015 № 976 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів Державного архітектурно-будівельного контролю" та направлення від 09.03.2016 №182,183, посадова особа УДАБІ у Кіровоградській області здійснила вихід на об'єкті: реконструкція основних підсобних та допоміжних будівель і споруд під підприємства переробної промисловості за адресою: вул. Заводська, 1 "О", смт. Салькове, Гайворонського р-ну та вул. Заводська, 1/3, смт. Салькове, Гайворонського району" (а.с.47-48), але не була допущена до перевірки.
У зв'язку з не допуском посадової особи УДАБІ у Кіровоградській області до об'єкта перевірки, 10.03.2016 складено відповідні акти № 167/2016-Гвр та № 168/2016-Гвр (а.с.49,52).
Крім вищевказаних актів, посадовою особою складено протоколи про адміністративне правопорушення № 28/2016-Гвр та №29/2016-Гвр, в яких зафіксовано, що за результатами позапланової перевірки ТОВ "Прем'єр Продукти", керівником якого є Айдин ОСОБА_4, виявлено правопорушення, а саме недопущення посадової особи до об'єкта будівництва, чим порушено положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.57,58) та приписи № 46/2016-Гвр та № 47/2016-Гвр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, якими вимагалось усунути виявлене правопорушення в термін до 20.03.2016 шляхом допущення до об'єктів за вищевказаною адресою (а.с. 55, 56).
За результатами розгляду вищевказаних матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою УДАБІ у Кіровоградській області винесені постанови № 33/2016-Гвр та № 34/2016-Гвр від 22.03.2016, якими керівника ТОВ "Прем'єр Продукти" Айдин ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штрафи в розмірі 5950,00 грн. за кожне правопорушення (а.с.41,42).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що з метою належної реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю 08.09.2015 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ № 976 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів Державною архітектурно-будівельного контролю", яким наказано уповноважити керівників (їх заступників) управлінь Державної архітектурно-будівельної інспекції в тому числі у Кіровоградській області направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідальних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 225-226).
Представник позивача в судовому засіданні протиправність наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 обґрунтовує тим, що даний наказ не було надано під час проведення позапланової перевірки.
Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд звертає увагу на таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Отже вказаною правовою нормою визначено виключений перелік документів, які посадова особа органу державного архітектурного контролю зобов'язана надати під час проведення позапланової перевірки, однак, надання наказу "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів Державного архітектурно-будівельного контролю" пунктом 7 Порядку № 553 не передбачено.
Крім того, завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294.
Відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Зі змісту оскаржуваного наказу від 08.09.2015 № 976 вбачається, що останній видано з метою реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та стосується саме керівників (їх заступників) територіальних управлінь, тобто в межах наданих повноважень.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При зверненні до суду позивачу необхідно обрати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завдання адміністративного судочинства необхідно розглядати в аспекті захисту прав, свобод та інтересів осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку публічної адміністрації. При цьому владні управлінські функції повинні здійснюватися суб'єктом владних повноважень саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту до правовідносин, що склалися між сторонами, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Поряд із цим, позивач не навів обґрунтувань того, як саме скасування наказу від 08.09.2015 № 976 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів Державного архітектурно-будівельного контролю" зможе поновити його порушене право.
Щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов та приписів, суд зазначає так.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до положень пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
З огляду на матеріали справи, посадова особа УДАБІ у Кіровоградській області здійснила вихід на зазначені в деклараціях від 10.02.2016 про готовність до експлуатації об'єкти, але не була допущена до перевірки.
Як на підставу для скасування оскаржуваних рішень позивач посилається на те, що будь-які перевірки органами державного архітектурно-будівельного контрою (нагляду) під час дії мораторію на перевірки суб'єктів господарської діяльності у 2016 році є грубим порушенням чинного законодавства.
Суд не може погодитись з такими доводами позивача, з огляду на таке.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014 р. (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 р. № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
На виконання наведеної статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.08.2014 № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі - Перелік № 408), до якого входить і відповідач.
Проте період протягом якого відбуватимуться перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки залишився таким як у Законі України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII протягом серпня - грудня 2014 року.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 76-VIII) перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII та № 76-VIII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом серпня 2014 року - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).
Зі змісту абз. 1 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, Закон № 71-VІІІ направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства. А тому за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема ті, які виникають у сфері містобудування.
Зважаючи на те, що завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики у сфері містобудівної діяльності, можна зробити висновок, що ДАБІ у Кіровоградській області у цій справі не є контролюючим органом, на якого розповсюджується дія Закону № 71-VIII.
Крім того, суд наголошує, що 28.12.2014 було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме: Закон № 71-VIII (п. 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень п. 41.1 ст. 41 ПК України та Закон № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.
Проаналізувавши наведені нормативно-правові акти, що прийняті законодавцем одночасно, суд зазначає, що норми Закону № 76-VIII, зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону № 71-VIII, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).
Викладене дає підстави зробити висновок, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, а не Законом № 71-VIII, і тривали протягом січня-червня 2015 року.
Натомість, в матеріалах справи наявне направлення № 182, 183 на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 09.03.2016, оскаржувані постанови від 22.03.2016 та приписи від 10.03.2016, що винесені після закінчення дії мораторію та не порушують обмежень на перевірки, встановлених Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.
Щодо встановленого правопорушення, суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 4 пункту 14 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Пункт 17 Порядку № 553 визначає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Враховуючи той факт, що позивач не допустив посадових осіб відповідача на об'єкт для проведення позапланової перевірки, а також виходячи з приписів статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положень п. 11, 17, 19 Порядку № 553, можна зробити висновок, що посадовими особами УДАБІ у Кіровоградській області правомірно складено приписи від 10.03.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 .
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частиною другою статті 188-42 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю -тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 69 КАС України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлені протоколами про адміністративне правопорушення від 10.03.2016 №28/2016-Гвр та №29/2016-Гвр, з яких вбачається, що в ході проведення позапланової перевірки встановлено порушення, а саме недопущення посадових осіб відповідача до перевірки. Крім того, позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10:00 22.03.2016.
22.03.2016 посадовою особою ДАБІ у Кіровоградській області розглянута справа про адміністративне правопорушення за місцем його вчення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до частини другої статті 188-42 КУпАП винесено постанови, якими притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5950, 00 грн. за кожне порушення.
З огляду на викладене, суд зробив висновок про відсутність підстав для скасування вищевказаних постанов, оскільки останні винесені уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовувати адміністративні стягнення, доказів, які мали спростувати факт наявності правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Твердження позивача про те, що оскаржувані рішення винесенні за відсутності підстав для перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про готовність до експлуатації об'єкта, а також ненадання посадовими особами копії направлення на перевірку, не роз'яснення наслідків недопущення до об'єкту перевірки та прав надання письмових пояснень та заперечень до акту перевірки, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини 2 пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Згідно з частиною 9 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Держархбудінспекція у визначених законодавством випадках проводить перевірки, зокрема дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проведення обстеження об'єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи не позбавлені права протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об'єкта, перевіряти достовірність даних, наведених в цих деклараціях. При цьому факт реєстрації декларації для проведення таких заходів не впливає.
Як вбачається з матеріалів справи, декларації надійшли до ДАБІ у Кіровоградській області 10.02.2016, а направлення на перевірку видано 10.03.2016, тобто в межах строку, встановленого пунктом 7 Порядку № 553.
Таким чином, ДАБІ у Кіровоградській області правомірно призначила позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єктів за вх. №1011- 1.20/1/3.6/327 та вх. №1011-1.20/1/3.6/328 від 10.02.2016.
Факт недопущення посадових осіб ДАБІ у Кіровоградській області до проведення позапланової перевірки в період з 10.03.2016 по 15.03.2016 та правомірність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації вх. №1011- 1.20/1/3.6/327 та вх. №1011-1.20/1/3.6/328 від 10.02.2016 встановлений постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 у справі № П/811/344/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, обставини встановлені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/344/16 мають преюдиційне значення по даній справі.
Відповідно до пункту 12 Порядку Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Однак таких обов'язків як роз'яснення посадовими особами під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю наслідків недопущення до об'єкту перевірки та прав надання письмових пояснень та заперечень до акту перевірки пунктом 12 Порядку №553 не визначено.
Таким чином, відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів понесення судових витрат у цій справі, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням судових експертиз, питання про їх стягнення з позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову судом не вирішується.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України
В задоволені адміністративного позову Айдин ОСОБА_4 відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя І.І. Соломко
Судді Л.О. Житняк
ОСОБА_1