31 січня 2017 року Справа № 909/1194/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівКорсака В.А., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргиІвано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року
у справі господарського суду Івано-Франківської області
за позовомІвано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
доПублічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
простягнення збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, якою користується відповідач без правовстановлючих документів в сумі 488 163, 05 грн.
Касаційна скарга Івано-Франківської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 909/1194/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484- VIІІ, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 і становить 120 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що на момент подання позову (15.10.2013 року) діяла редакція Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, де ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що звернувшись з касаційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір та додати до неї докази його сплати виходячи з розрахунку, наведеного у вказаних нормах зазначеного Закону України "Про судовий збір", а саме 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто із суми 9 763, 26 грн., яка і була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Однак, як вбачається з платіжного доручення № 1052 від 25.10.2016 року скаржником було сплачено судовий збір лише у розмірі 8 786, 92 грн., а повинно було бути сплачено на момент подання касаційної скарги 11 715, 91 грн.
Отже, суд касаційної інстанції відзначає, що судовий збір не було сплачено у повному розмірі.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що в прохальній частині касаційної скарги позивач просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2016 року, а не судовий акт апеляційного господарського суду.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року у справі № 909/1194/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддяО.М. Сибіга
Судді В.А. Корсак
В.О. Швець