31 січня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/16/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач просить суд стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на суму 20587,00 грн, в тому числі 3587, 00 грн до Державного бюджету України та 17000,00 грн - до місцевого бюджету м. Чернівці.
В обґрунтування позовних вимог Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що станом на 07 грудня 2016 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 20587,00 грн, яка виникла зв'язку із застосуванням до відповідача штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивачем була направлена податкова вимога форми "Ф" від 11 липня 2016 року №906-17. Однак вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 20587,00 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Зокрема, на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверти із такою ухвалою повернулися до суду з відмітками пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 58000; зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік в органах державної податкової служби 18 листопада 2015 року за №241215175376.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 20587,00 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14 квітня 2016 року №0000224000 прийнятого на підставі Акту (довідки) №471/24-12-40-16/НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року, згідно якого сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) становить 3587,00 грн та рішення про застосування фінансових санкцій №000023 від 14 квітня 2016 року, яким застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Наявність вказаної заборгованості також підтверджується інтегрованими картками платника податків за 2016 рік.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" №906-17 від 11 липня 2016 року на суму 20587,00 грн.
На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000224000 від 14 квітня 2016 року та рішення про застосування фінансових санкцій №000023 від 14 квітня 2016 року направлялись Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження відповідача.
Станом на день розгляду даної справи вказане податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.
Відтак, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 20587,00 грн.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг на суму 20587 (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн 00 коп, в тому числі 3587(три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 00 коп. до Державного бюджету України та 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. до місцевого бюджету м. Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк