24 січня 2017 року справа № 2а-5245/09/2370
м. Черкаси
11 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
суддів: Орленко В.І., Рідзеля О.А.,
при секретарі судового засідання - Баклаженко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив:
- стягнути з Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України на користь позивача заборгованість по заробітній платі та незаконно утриманого податку - 101392 грн. 90 коп.;
- недоплату по довічному утриманню - 91253 грн. 61 коп.;
- грошову компенсацію за службове обмундирування - 18700 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 позов задоволено частково, зокрема, стягнуто з Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України на користь позивача 16581 грн. 89 коп., в тому числі 3221 грн. 89 коп. утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік та 13360 грн. компенсаційних виплат за службове обмундирування за 1999-2003 роки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволено частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 в частині задоволення позовних вимог скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті судові рішення залишити без змін.
12 грудня 2016 року справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та за результатами проведення автоматичного розподілу справа призначена судді Каліновській А.В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного позову від 24.01.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі в частині позовної вимоги про стягнення із Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за службове обмундирування у розмірі 18700 грн. - залишено без розгляду, у зв'язку із відкликанням позивачем частини позовних вимог.
Враховуючи вищевказану ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 та ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги, предметом розгляду даної справи є стягнення з Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України на користь позивача заборгованість по заробітній платі та незаконно утриманого прибуткового податку в сумі 101392 грн. 90 коп.
Позов обґрунтований тим, що відповідачами з 01 січня 2004 року із заробітної плати позивача, як судді незаконно утримувався прибутковий податок в розмірі 13% на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003, оскільки згідно зі статтею 1 Указу Президента України «про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №584/95 від 10.07.1995 судді були звільнені від сплати прибуткового податку. Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності.
Відповідачі позов не визнали, подали до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначили, що положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Всі видатки, передбачені у Державному бюджеті України на 2003-2006 роки на оплату праці суддів були фактично здійснені Державною казначейською службою України на 100% від плану та в межах фонду заробітної плати суду. Крім того, відповідачі зазначили, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Відповідачі в судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що у статті 6 Конституції України міститься правова норма, згідно з якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Згідно з підпунктами 3.1.1 та 4.2.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору.
Статтею 11 Закону України «Про статус суддів» встановлено, що незалежність суддів забезпечується, зокрема, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2004 № 22-р «Про деякі питання оплати праці суддів», головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям у розмірі до 100% посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доході фізичних осіб буде нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за ІV квартал 2003 року. Компенсаційна виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку суддів, пов'язаної із справлянням податку відповідно до Закону України «Про податок з доході фізичних осіб».
Судом встановлено, що у 2004 році у судді виникає право на отримання компенсаційних виплат за наявності усіх умов, зазначених у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 20.01.2004 №22-р та як вбачається із матеріалів справи - ОСОБА_1 мав всі підстави для отримання компенсаційних виплат у зв'язку з втратою частини заробітку, пов'язаною зі сплатою податку з доходів фізичних осіб у 2004 році (сума нарахованою заробітної плати за місяць, після сплати вказаного податку стала нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за ІV квартал 2003 року).
Згідно ст. 120 Закону України «Про судоустрій України» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а видатки на утримання цих судів визначаються окремими рядками, серед іншого, по апеляційних судах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову в цій частині та стягнення із апеляційного суду Черкаської області утриманого податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік у сумі 3221 грн. 89 коп., оскільки здійснення компенсаційних виплат за 2005, 2006 роки законодавством не передбачено, тому в цій частині суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо посилання відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 та ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги - є стягнення з Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України на користь позивача заборгованість по заробітній платі та незаконно утриманого прибуткового податку в сумі 101392 грн. 90 коп.
Відповідно до положень статті першої Закону України «Про оплату праці», що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу
Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права, та визначає, зокрема, основні трудові права працівників, до яких і належить право на звернення до суду про вирішення спору. При реалізації цього права велике значення має позовна давність, суть якої полягає в наданні можливості особі у визначений законодавством строк розраховувати на захист свого порушеного права судом.
Положеннями ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, строк звернення позивача з позовною заявою про стягнення з Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України на користь позивача заборгованість по заробітній платі та незаконно утриманого прибуткового податку в сумі 101392 грн. 90 коп. - не обмежується будь-яким строком позовної давності.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з апеляційного суду Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, ідентифікаційний код: 02894214) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) утриманої суми податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік у сумі 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 89 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.В. Каліновська
Судді В.І. Орленко
ОСОБА_2
Повний текст постанови виготовлено 30.01.2017.