30 січня 2017 року Справа № 905/2366/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домант"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016
у справі № 905/2366/15 господарського суду Донецької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домант"
про стягнення 232 993 305,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Домант" повторно звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі № 905/2366/15.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 касаційну скаргу відповідача повернуто скаржнику на підставі п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Даною ухвалою скаржнику в тому числі зазначено про те, що ним не надано доказів існування складної фінансово-економічної ситуації у ТОВ "Домант", а також відсутності можливості сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
В той же час, як вбачається зі змісту повторно поданої касаційної скарги скаржником не усунено недоліків зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 28.11.2016, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
При цьому скаржник знов в тексті касаційної скарзі зазначає, що ТОВ "Домант" на даний час знаходиться у важкому фінансовому стані; приймаючи до уваги значний для підприємства розмір судового збору, останнє не має змоги сплатити судовий збір. Однак, вказуючи про ці обставини, скаржником взагалі не зазначено про те, що він просить у суду: зменшення сплати розміру судового збору, відстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору.
Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на тому, що ідентичні доводи скаржника вже розглядалися судом касаційної інстанції і в ухвалі Вищого господарського суду України від 28.11.2016 вказувалося про те, що сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем, не може вважатися підставою для відстрочення (зменшення, звільнення) від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником ТОВ "Домант" ОСОБА_2 Разом з тим, до касаційної скарги довіреність на вказану особу не додана. Відсутня така довіреність і в матеріалах справи, які надіслані до Вищого господарського суду України. Відтак, наведені обставини не дають підстав дійти висновку про те, що касаційна скарга підписана тією особою, яка має на це право.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Разом з тим, Вищий господарський суд України наголошує, що чергове звернення з касаційною скаргою без усунення недоліків, які стали підставою для повернення касаційної скарги, свідчить про те, що скаржник зловживає правами, наданими йому нормами ГПК України, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 22 ГПК України, яка встановлює, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Враховуючи викладене, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у даній справі може знайти своє відповідне вирішення після усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі № 905/2366/15 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Домант".
Головуючий суддя: В. Картере
Судді: Т. Барицька Н. Губенко