30 січня 2017 року Справа № 34/104
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичних осіб: ОСОБА_2, м. Нікополь Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_2.);
ОСОБА_3, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_3.);
ОСОБА_4, м. Нікополь Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_4.);
ОСОБА_5, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_5.);
ОСОБА_6, м. Марганець Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_6.);
ОСОБА_7, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_7.);
ОСОБА_8, м. Нікополь Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_8.);
ОСОБА_9, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_9.);
ОСОБА_10, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_10.);
ОСОБА_11, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_11.);
ОСОБА_12, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_12.);
ОСОБА_13, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_13.);
ОСОБА_14, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_14);
ОСОБА_15, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_15.);
ОСОБА_16, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_16.);
ОСОБА_17, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_17.);
ОСОБА_18, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_18.);
ОСОБА_19, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_19);
ОСОБА_20, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_20.);
ОСОБА_21, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_21.);
ОСОБА_22, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_22.) ;
ОСОБА_23, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_23.);
ОСОБА_24, м. Нікополь Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_24.);
ОСОБА_25, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_25.);
ОСОБА_26 с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - ОСОБА_26.),
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2016
за заявою фізичних осіб: ОСОБА_4; ОСОБА_3; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26
про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2005 за нововиявленими обставинами
зі справи № 34/104
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора", с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області,
до Придніпровської сільської ради, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області,
про визнання права власності,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2016 первісну касаційну скаргу було повернуто на підставі пунктів 3, 4 та 6 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 повторну касаційну скаргу було повернуто скаржникам на підставі пункту 2 частини першої статті 1113 ГПК України.
Фізичні особи втретє звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 11.11.2016, в якій просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2016, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду. До скарги додано клопотання про поновлення строку її подання від тієї ж дати.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, тобто на грудень 2016 року) ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено: 1 розмір мінімальної заробітної плати (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378 гривень.
Отже, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 378 грн., тоді як фактично за квитанцією від 11.11.2016 № 147357979 (#147357979) перераховано лише 1 218 грн. судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Між тим у даній касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таку ж правову позицію викладено в пункті 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України".
Крім того, суд звертає увагу скаржників на те, що з 01.01.2017 змінено ставки судового збору за, зокрема, подання касаційної скарги.
Керуючись пунктами 4 та 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 зі справи № 34/104 повернути фізичним особам: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25, ОСОБА_26.
Суддя В. Селіваненко
Суддя С. Бондар
Суддя В. Палій