Копія
Справа № 822/2497/16
23 січня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держгеокадастру в Городоцькому районі Хмельницької області до Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28285746 від 17.02.2016 року яким зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номер 6821286200:04:001:0190, площею 1,5301 га, укладений між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" та ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не перевірив інформацію про вже зареєстровані права, що спричинило подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту ж земельну ділянку.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача просив розгляд справи провести без участі сторони, при вирішенні спору поклався на думку суду.
Представник відділу Держгеокадастру в Городоцькому районі Хмельницької області подав до суду клопотання в якому просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Оскільки сторони до суду не з'явились, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши викладені у позові вимоги та додані до матеріалів справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ТОВ "Енселко Агро" користується земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 68212862500:04:001:0190, на території Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області на підставі укладеного на 5 років договору оренди землі з ОСОБА_4, державну реєстрацію якого проведено відділом Держкомзему в Городоцькому районі Хмельницької області 02.10.2012 року за № 682120004001966.
Спадкоємець власника вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 уклав з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" договір оренди цієї земельної ділянки, про що 17.02.2016 року державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28285746.
Позивач, вважаючи, що відповідач здійснив подвійну державну реєстрацію прав оренди на вже зареєстровані права, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (в редакції чинній на момент проведення реєстраційної дії), (далі Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право оренди земельної ділянки згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно ст.10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 ст.24 Закону N 1952-IV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
В той же час, суд встановив, що на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрації права оренди земельної ділянки, така земельна ділянка вже перебувала в оренді у позивача, договір оренди зереєстрований відповідно до законодавства, яке діяло на момент його укладення, що підтверджується відміткою Держкомзему в Городоцькому районі в договорі оренди землі від 02.08.0012 року про вчинення запису у Державному реєстрі земель від 02.10.2012 року № 682120004001966 та записом в журналі обліку заяв та видачі документів, згідно якого проведено державну реєстрацію вказаного договору.
Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 року у справі № 21-760а15 зазначив, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Суд вважає, що невиконання державним реєстратором обов'язку, передбаченого ст.10 Закону № 1952-IV, призвело до повторної реєстрації права оренди однієї і тої ж земельної ділянки, внаслідок чого порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що реєструючи право оренди на вищезазначену земельну ділянку за іншою юридичною особою, державний реєстратор переконався про наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28285746 від 17.02.2016 року щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номер 6821286200:04:001:0190, площею 1,5301 га, укладеного між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агропромтехніка" та ОСОБА_3, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, внаслідок чого здійснив повторну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що є недопустимим.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28285746 від 17.02.2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 30 січня 2017 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1