Справа № 752/11193/16-ц
Провадження № 2/752/985/17
31 січня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В.,
при секретарі Закаблуківській О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національний банк України про зобов'язання вчинити дії,-
встановив?
позивач звернулвся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національний банк України про зобов'язання вчинити дії.
Мотивував свої вимоги тим, що 25 вересня 2008 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 340/25-359г.
Позивач зазначає, що ним 30 травня 2016 року було надіслано запит на адресу відповідача із вимогою надати інформацію, однак на його письмовий запит відповідач надав відповідь, якою фактично не надав в розпорядження позивача запитувану інформацію.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, він змушений звернутися до суду і просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 30 травня 2016 року.
В судовому засіданні представник позивача пілтримав вимоги заяви та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національний банк України надіслала до суду клопотання слухати справу у відсутність їх представника. Зазначили, що підстав для задоволення позову немає.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
25 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк»(на момент укладення договору АКБСР «Укрсоцбанк») було укладено договір кредиту № 340/25-359г.
В матеріалах справи відсутній доказ того, що позивачем на адресу відповідача направлявся письмовий запит про витребування інформації від 30 травня 2016 року.
Натомість в матеріалах справи міститься копія письмового запиту ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_2, датований 09 червням 2016 року.
Представником позивача в судовому засіданні було підтримано вимоги позовної заяви у повному обсязі, з підстав зазначених у тексті позрову та з посиланням на обставини визначені у ньому ж.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову повністю та просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_1 саме від 30 травня 2016 року, однак доказів надіслання такого запиту від 30.05.2016 року , суду не надав.
Принцип безпосередності судового розгляду закріплено у ст.159 ЦПК України відповідно до якої суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доказування покладаються на сторін, які посилаються на обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки перед судом не доведено факт надіслання на адресу останнього письмово запиту про витребування інформації від 30 травня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного-процесуального кодексу України.
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов категоричного висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національний банк України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак