755/17475/16-а
"28" грудня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просить: визнати протиправними дії та рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.10.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури м. Києва від 05.10.2016 року № 18/586; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.12.2015 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла станом на день призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці від 05.10.2016 року № 18/586.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що з липня 1992 року по серпень 2013 року позивач працювала на різних прокурорських посадах в органах прокуратури України. З 03.02.2010 року Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% середнього заробітку, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 20.10.2016 року позивач звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з письмовою заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру. Однак листом від 31.10.2016 року №7964/13 відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача. Разом з тим, позивач вважає не проведення відповідачем перерахунку її пенсії протиправним, оскільки відповідачем при нарахуванні позивачу пенсії, неправомірно застосовано положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, без урахування факту призначення позивачу пенсії до набрання чинності останніх змін, що дає їй право на проведення перерахунку пенсії, з урахуванням стажу роботи на посаді працівника прокуратури, тому позивач змушена звернутись з даним позовом в судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 року відкрито провадження у даній справі в порядку скороченого провадження.
Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на необґрунтованість останніх (а.с.41-47).
Вивчивши письмові матеріали справи та приймаючи до уваги заперечення відповідача проти позову, долучені до матеріалів справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що з 02 червня 1992 року по 26 серпня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала в органах прокуратури України, що підтверджено даними трудової книжки. (а.с.7-11)
За даними пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 07.04.2010 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (зі змінами і доповненнями, у редакції від 12.07.2001 року) у розмірі 90% від суми заробітної плати, що не заперечується відповідачем відповідно до наданих ним письмових пояснень. (а.с. 6; 41-47)
За даними Довідки Прокуратури міста Києва від 05.10.2016 року №18/586, ОСОБА_1 дійсно працювала в прокуратурі міста Києва на посаді заступника начальника відділу. Заробітна плата станом на 01.12.2015 року становила 13511,25грн. (а.с. 5)
На звернення ОСОБА_1 від 20.10.2016 року Листом заступника начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №7964/13 від 31.10.2016 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, з посиланням на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УІІІ від 02.03.2015 року, відповідно до якого з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, серед іншого, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». (а.с. 5а)
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».
Так, частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Законом України № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.
У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.
Зокрема, з 01.01.2015 розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.
Однак, відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких - щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із викладеного в рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання викладена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку, з урахуванням стажу роботи позивача в органах прокуратури, і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою від 05.10.2016 року №18/586, копію якої долучено до матеріалів справи.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу раніше призначеної пенсії в повному розмірі без обмежень суми пенсійної виплати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці Прокуратури міста Києва від 05.10.2016 року №18/586 та здійснити відповідні виплати з 01.12.2015 року, - суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, у даній справі слід застосовувати положення спеціальних норм, а саме Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, у частині вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, оскільки у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.
Позивач право на підвищення пенсії набула у зв'язку із отриманням довідки Прокуратури міста Києва від 05.10.2016 року №18/586 для перерахунку пенсії, звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії - 20.10.2016 року, а отже у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону виплата має здійснюватись не більше як за 12 місяців до дня звернення позивача до органу ПФУ за перерахунком пенсії.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року у справі 161/18933/14-а.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві було неправомірно відмовлено позивачу у перерахуванні та виплаті пенсії, з урахуванням збільшених показників підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою Прокуратури міста Києва від 05.10.2016 року №18/586, з розрахунку 90% від заробітної плати позивача, оскільки такий розрахунок відповідає положенням статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла станом на день призначення пенсії позивачу, та відповідачем задля спростування встановлених судом обставин у письмових запереченнях на позов не наведено будь-яких правових підстав правомірності нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі, що підлягає до оспорення.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 8-11, 17-19, 41, 69-71, 94, 99, 160-164, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії та рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, оформлене листом від 31.10.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Прокуратури м. Києва від 05.10.2016 року №18/586.
Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 25.09.2008 року) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці від 05.10.2016 року №18/586, починаючи з 01.12.2015 року з урахуванням проведених виплат.
Відшкодувати ОСОБА_1 понесені нею у справі судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.