Номер провадження 2/754/250/17
Справа №754/21242/13-ц
Іменем України
26 січня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Журавської О.В.
за участю секретаря - Лісовської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач 1), ОСОБА_2 (далі відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі відповідач 4) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, кв. АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 600 411,62 грн., з яких: 759 303, 03 грн. - тіло кредиту; 415 032,61 грн. - відсотки; 426 075, 98 грн. - пеня, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем 1 укладено кредитний договір, внаслідок невиконання відповідачем 1 вимог якого виникла зазначена заборгованість. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, між ПАТ «Сведбанк» та відповідачами було укладено договір іпотеки, за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за договором кредиту, відповідачі передали банку в іпотеку нерухоме майно. Між ПАТ «Сведбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, у відповідності до якого останньому перейшло право вимоги по вказаному вище кредитному та іпотечному договорам. В свою чергу між позивачем та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Зокрема, як вбачається з наявних в матеріалах справи заперечень відповідача 2, остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів відступлення ПАТ «Сведбанк» прав вимоги за Іпотечним договором, доказів направлення їй письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором та доказів наявності таких порушень та факту надання кредиту. Крім вказаного посилається на пропуск позивачем строків позовної давності.
Окрім вказаного, представник відповідача 2 про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав до суду 20.12.2016 р. заяву про зупинення провадження по справі, у зв'язку з якою розгляд справи було відкладено, однак 26.01.2017 р. в судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим в суду відсутня можливість встановити чи підтримує сторона відповідача 1 заявлене клопотання.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 28.11. 2012 р. ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" уклали Договір факторингу №15, відповідно до умов якого, Банк відступає Фактору свої Права Вимоги Заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості Боржників, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Банку набуває Право Вимоги такої Заборгованості від Боржників та передає Банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить Ціну продажу та в порядку, передбаченому даним Договором.
28.11.2012 р. між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та позивачем укладено Договір факторингу відповідно до умов якого Клієнт відповідно до умов даного Договору відступає Фактору свої Права Вимоги Заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених в реєстрі Заборгованості Боржників та у Переліку кредитних договорів та Договорів забезпечення, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Клієнту набуває Права Вимоги такої Заборгованості від Боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить Ціну Продажу та в порядку, передбаченому даним Договором.
Зокрема, позивач зазначає, що 28.07.2008 р. між ВАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та відповідачем 1 укладений Кредитний договір № 2614/0708/88-006, згідно умов якого Банком відповідачу було надано грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 100000 дол. США на строк по 27.07.2018 р., а відповідач, як позичальник, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.
Відповідно п. 3.1. цього Договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1 щомісяця, через касу Банку згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, крім випадків, передбачених п. 3.8, 3.9 та 5.1.4 даного Договору.
Відповідно п. 8.1. цього Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.
Крім того, позивач вказує на те, що 28.07.2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та відповідачами укладено Іпотечний договір №2614/0708/88-006-Z-І, у відповідно до якого для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за договором кредиту, відповідачі передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме кв. АДРЕСА_1.
Передане відповідачами в Іпотеку майно, а саме кв. АДРЕСА_1 належить останнім на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 06.12.2000 р.
Отже, позивач посилається на те, що відповідач 1 не належним чином виконує свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, а у відповідності до договорів Факторингу, позивач набув права вимоги за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
За змістом ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Ст. 60 ЦПК України закріплено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Ст. 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Так, судом направлялась позивачу вимоги про надання оригіналів документів на обґрунтування позовних вимог, однак останнім вказане було проігноровано, оригінали документів суду не надані (а.с. 93).
Крім вказаного, як вбачається з копії Іпотечного договору (а.с. 11-12), остання знята не з оригіналу договору, а з його копії, про що свідчать відмітки «З оригіналом згідно».
Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, відступлення права вимоги ПАТ «Сведбанк» за Іпотечним договором ТОВ «ФК «Вектор Плюс», в порядку ст. 24 Закону України «Про іпотеку», а саме відсутній нотаріально посвідчений договір, укладений між вказаними сторонами.
В матеріалах справи міститься копія Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р., укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
У відповідності до п. 1.2 вказаного договору Іпотекодержатель передає новому Іпотекодержателю права за Іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього договору.
Вказаного Додатку № 1 матеріали справи не містять, наявний лише витяг з Договору про передачу прав, підписаний Аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_5, який суд не приймає як належний та допустимий доказ передачі прав вимоги за Іпотечним договором № 2614/0708/88-006-Z-І від 28.07.2008 р.
Крім вказаного, матеріали даної цивільної справи не містять належних та допустимих доказів (заява на видачу готівки, меморіальний ордер, квитанція про здійснення валютних операцій, переказ коштів на рахунок тощо) виконання позивачем умов кредитного договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, як і доказів отримання відповідачем кредиту саме у вказаному в кредитному договорі розмірі та валюті.
Наведене свідчить про те, що позивачем не було виконано свого обов'язку із доказування обґрунтованості його вимог, а у суду відсутня можливість вважати, що наявні в матеріалах справи ні ким не завірені копії договорів Кредиту, Іпотеки, Факторингу та інші документи є належними та допустимими доказами по справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: