ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7801/16-ц
провадження № 2/753/4670/16
"27" жовтня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., за участі секретарів Гаврилюк О.В., Пахольченко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики,
ОСОБА_2 22.04.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача грошових коштів за договором позики від 10.07.2013 року - у загальному розмірі 41334,02 грн., посилаючись на те, що за договором позики від 10.07.2013 року відповідач отримав від нього грошові кошти у сумі 4000,00 доларів США; суму боргу відповідач був зобов»язаний повернути не пізніше 20.07.2013 року; рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2013 року у справі №753/13664/13-ц з ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто 32257,18 грн. (31971,00 грн. - основний борг, 223,80 грн. - проценти за користування позикою, 61,38 грн. - 3% річних); рішення суду набрало законної сили 23.10.2014 року; в порядку примусового виконання рішення суду грошові кошти на рахунок позивача в повному обсязі надійшли лише 16.03.2016 року.
Оскільки прострочення боржником (відповідачем) грошового зобов»язання мало місце додатково з 29.10.2013 року (дати постановлення судового рішення) по 16.03.2016 року (дати проведення розрахунку), що складає 868 днів, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом та просить суд постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на його (позивача) користь: суму процентів у розмірі облікової ставки НБУ за користування позикою - 13125,19 грн.; суму 3% річних - 2280,35 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу - 25928,48 грн., а всього - 41334,02 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі; відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився повторно; про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.
Відповідно до положень ст.224 ЦПК України судом визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).
В судовому засіданні встановлено: рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2013 року у справі №753/13664/13-ц з ОСОБА_3 (відповідача) на користь ОСОБА_2
(позивача) було стягнуто 32257,18 грн., яка складається з: 31971,00 грн. - сума заборгованості за договором позики від 10.07.2013 року (строк повернення суми позики згідно договору - до 20.07.2013 року), 223,80 грн. - проценти за користування позикою відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, 61,38 грн. - 3% річних (а.с.5-6); зазначене рішення набрало законної сили 23.10.2014 року (а.с.9-10).
Згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку від 31.03.2016 року на його ім»я - в порядку примусового виконання рішення суду від 29.10.2013 року грошові кошти на рахунок позивача у розмірі 32257,18 грн. (в повному обсязі) надійшли 16.03.2016 року (а.с.14).
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві суми боргу, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст.1050, 625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, на вимогу кредитора він зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.526, 623, 624 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, а в разі порушення зобов'язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Факт наявної суми боргу (невиконаного грошового зобов»язання) за договором позики від 10.07.2013 року - у розмірі 32257,18 грн., в тому числі факт невиконання цього грошового зобов»язання в порядку виконання судового рішення у справі №753/13664/13-ц - за період з 30.10.2013 року по 15.03.2016 року (на протязі 868 днів), підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем ОСОБА_3
Оскільки в разі невиконання зобов»язання за Договором позики відповідач зобов»язаний на вимогу позикодавця (позивача) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 3% річних за період прострочення з 30.10.2013 року по 15.03.2016 року (за 868 днів), що становить (32257,18 х 0,03 х 868) : 365 = 2300,20 грн.
Також з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_2 інфляційні втрати за період з 30.10.2013 року по 15.03.2016 року, що з урахуванням офіційних статистичних даних рівня інфляції (за 11.2013 р. - 100,2%; 12.2013 - 100,5%, за 2014 р. - 124,9%; за 2015 рік - 143,3%; за 01.2016 - 100,9%), становить (32257,18 х 0,816) = 26321,85 грн.
Отже, суд вважає, що підлягають до задоволення позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_3 (2300,20 + 26321,85) = 28622,05 грн.
За встановлених обставин, вимога позивача в частині стягнення з відповідача на його користь суми 13125,19 грн., як процентів у розмірі облікової ставки НБУ за користування позикою (після постановлення рішення суду про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 4000,00 доларів США) - заявлена без достатніх правових підстав та обґрунтування та не доведена в судовому засіданні, тому в задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено.
Будь-яких заперечень по суті позову відповідачем судові не надано.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягають також стягненню на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с.1-2).
Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 224-228 ЦПК України, на підставі ст.ст.11, 16, 526, 533, 545, 625, 1046-1051 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) 28622 грн. 05 коп., судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп., а всього - 29173 (двадцять дев»ять тисяч сто сімдесят три) грн. 25 коп.; в решті позову відмовити.
За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
За загальним правилом, а також у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення або з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Парамонов М.Л.