Провадження № 11-кп/793/150/17 Справа № 705/5459/16-к Категорія: ч.5 ст.72 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотань засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарань,-
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотаннями від 04.08.2016 та 09.08.2016 про перерахунок строку відбуття покарання відповідно до Закону України від 26.11.2015 № 838. Клопотання мотивував тим, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.2016 йому зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 26.11.2011 по 03.07.2012 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому судом не враховано попереднє ув'язнення за попереднім вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.08.2008, невідбута частина покарання за яким була приєднана до покарання за вироком від 10.04.2012. На цій підставі просив суд зарахувати в строк покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 10.04.2012 строк попереднього ув'язнення за попереднім вироком.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року в задоволенні клопотань засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарань було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить вказану ухвалу скасувати.
Заслухавши доповідача, прокурора, засудженого, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 838-VІІІ встановлено, що цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що, відмовляючи у задоволені клопотання засудженому ОСОБА_7 , суд першої інстанції вищезазначених вимог дотримався в повному обсязі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року засуджений ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2008 року (по факту вирок ухвалений був 23 грудня 2008 року, а не 31 серпня 2008 року) та за сукупністю вироків призначене остаточне покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців без конфіскації майна. Строк відбування покарання за вироком рахується з 10 квітня 2012 року, зарахувавши у строк час перебування його під вартою з 26 листопада 2011 року по 09 квітня 2012 року, включно. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 03липня 2012 року вирок Чигиринського районного суду від 10 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_7 змінено, перекваліфікувавши його дії зі ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст.185 КК України, пом'якшивши йому покарання з 5 років позбавлення волі на 3 роки позбавлення волі. У решті покарання вирок суду залишений без змін.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2016 року засудженому ОСОБА_7 зараховано у строк покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року строк попереднього ув'язнення з 26 листопада 2011 року по 03 липня 2012 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання у виді позбавлення волі в СВК УДПтС України в Черкаській області (№92).
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеній в оскаржуваній ухвалі від 16 листопада 2016 року, вбачаючи відсутність обґрунтованих підстав для зарахування ОСОБА_7 у строк його нинішнього покарання періоду його попереднього ув'язнення за іншим вироком.
Попереднім ув'язненням у розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Відповідно до ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Колегія суддів виходить з того, що виникнення у особи права на умовно-дострокове звільнення безпосередньо пов'язане із необхідністю відбування певної мінімально необхідної частини покарання. Тому у цьому аспекті період попереднього ув'язнення особи під час досудового слідства, який був врахований вироком у строк призначеного покарання, вже мав свій безпосередній вплив на обрахунок дати, з якої у особи при відбуванні покарання виникло право на умовно-дострокове звільнення.
Реалізувавши це право, особа звільнилася від відбування покарання, однією з умов якого є те, що особі, у разі вчиненні нею нового злочину у період умовно-дострокового звільнення, до покарання за новим вироком приєднується повністю або частково невідбута частина покарання, від відбування якого така особа була умовно-достроково звільнена.
Колегія суддів вбачає, що у даному разі до строку покарання, яке зараз відбуває засуджений, не має зараховуватися на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення засудженого за іншим вироком, покарання за яке він частково відбув і був звільнений від подальшого відбування цього покарання умовно-достроково, вчинивши в подальшому новий злочин протягом невідбутої частини покарання. Колегія суддів виходить з того, що у чинному вироку врахований не весь строк покарання засудженого за попереднім вироком, а лише його незначна частина. Ця частина складає навіть не сам строк покарання, від відбування якого засуджений був умовно-достроково звільнений, а ще більш незначну його частину, оскільки при призначенні покарання за сукупністю вироків суд обрав спосіб часткового приєднання іншого покарання до покарання за новим вироком. Таким чином, на думку апеляційного суду, оскільки до покарання за новим вироком зарахований не весь строк покарання за попереднім вироком, це не може мати наслідком зарахування строку попереднього ув'язнення за цим вироком за підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :