26.12.2016
Справа № 522/21630/16-к
Провадження №1-«кп»/522/1264/16
26 грудня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №120161605000007300 від 16.09.2016 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Київ, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
15 листопада 2016 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не було завершено, до спливу дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.
Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, проте надав заяву, в якій просив розглядати обвинувальний акт без його участі.
Судом відповідно до вимог ст.331 КПК України на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою до двох місяців.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, заперечували проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії злочину середньої тяжкості, крім того ОСОБА_3 раніше був засуджений за аналогічний злочин, офіційно не працевлаштований, стан його здоров'я не перешкоджає йому перебувати у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Також суд враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд дотримуючись положення ч.3 ст.197, 331 КПК України, приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315, 331, 371, 372, 392 КПК України, -
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 лютого 2017 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1