№22-ц/796/1431/17 Головуючий у 1 інстанції - Юзькова О.Л.
Унікальний № справи № 2-166/11 Доповідач - Панченко М.М.
26 січня 2017 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м.Києва у складі:
головуючого судді - Панченка М.М.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі - Куркіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Компанії «Dailenko Trading Limited», треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Восток», Прокуратура Шевченківського району м. Києва, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії;
за зустрічним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якої діє Прокуратура Шевченківського району м. Києва, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, усунення перешкод у його здійсненні і виселення
та за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в м. Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Восток», Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Компанії «Dailenko Trading Limited», треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Восток», Прокуратура Шевченківського району м. Києва, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, а також до Головного управління юстиції в м. Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Восток», Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Зустрічний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якої діє Прокуратура Шевченківського району м. Києва, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, усунення перешкод у його здійсненні і виселення - задоволено частково. Усунуто перешкоди позивачу за зустрічним позовом в реалізації права державної власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів за зустрічним позовом зі спірної квартири.
Указане рішення суду залишено без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій та набрало законної сили
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину, послалася на те, що позивач за зустрічним позовом на момент розгляду справи не був власником спірної квартири. Крім того, зазначала, що про указану обставину заявник дізналася лише у грудні 2015 року після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру іпотек.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на доводи, викладені в заяві, просить оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що вказана заявником обставина не є нововиявленою в розумінні ст. 361 ЦПК України та не може бути підставою для перегляду рішення суду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК Українипідставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталася із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка,завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад,фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтового рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.
За змістом абз. 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умоваминововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язкиосіб, які беруть участь у справі.
Також, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив в п. 5 указаної Постанови, зазначив, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів н є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Нововиявленою обставиною, за твердженням відповідача, є, по суті, відсутність у позивача за зустрічним позовом права власності на спірну квартиру, а отже, і відсутність права вимоги в межах даного спору про виселення відповідачів з квартири.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2006 року Шевченківським районним судом м. Києва задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації, третя особа - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації скасувати державну реєстрацію дублікату договору міни від 17.08.1994 року щодо квартири АДРЕСА_1.
При цьому, судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не є власником спірної квартири та не мала права звертатися до відповідача з заявою про державну реєстрацію.
Таким чином, обставина відсутності права власності у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на квартиру АДРЕСА_1 була встановлена рішенням суду у 2006 році та, безумовно, була відома ОСОБА_1, як позивачу у відповідній адміністративній справі.
В той же час, обов'язковою умовою для кваліфікації обставини, як нововиявленої, є об'єктивна неможливість заявника бути обізнаним щодо неї на час розгляду справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру іпотек від 26 грудня 2015 року, на яку посилається заявник, сама по собі не є нововиявленою обставиною, а є документом, який відповідну обставину підтверджує. Між тим, наявність або відсутність такої довідки не має правового значення в розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки остання не створює прав та обов'язків для сторін, а лише засвідчує факт наявності або відсутності відповідного права.
Крім того, навіть якщо розглядати отримання заявником відповідної довідки, як обставину, яка може бути підставою для перегляду рішення суду за правилами ст. 361 ЦПК України, то така обставина не може вважатися нововиявленою, оскільки як зазначена інформаційна довідка від 26 грудня 2015 року, так і відповідна постанова державного виконавця від 15 жовтня 2015 року про закінчення виконавчого провадження з виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2006 року, не існували на момент ухвалення Шевченківським районним судом рішення від 01 листопада 2013 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Згідно до п.1 ч. 1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційнускаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді