1[1]
10 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , -
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040006978 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору.
Повертаючи прокурору даний обвинувальний акт з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, суд першої інстанції послався на вимоги ст. 29 КПК України, відповідно до якої, особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, оскільки під час підготовчого судового засідання було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 не володіє державною мовою, а обвинувальний акт, що надійшов до суду та вручений обвинуваченому, складений державною мовою
та не містить перекладу на азербайджанську мову, якою володіє обвинувачений
Справа: 11-кп/796/575/2017
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
суд першої інстанції повернув вказаний обвинувальний акт прокурору.
На вказану ухвалу, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що обвинувачуваний ОСОБА_7 раніше був засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року, за ст.ст. 186 ч. 2, 263 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням вимог ст. 75 КК України. При цьому судовий розгляд Святошинського районного суду м. Києва за обвинуваченням ОСОБА_7 проводився в порядку ст. 349 КПК України, і обвинувачений не заявляв клопотання про залучення перекладача з тих підстав, що він не володіє мовою судочинства. На підтвердження даного факту, на підготовчому судовому засіданні суду була надана відповідь Святошинського районного суду м. Києва про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 був складений державною мовою, судовий розгляд відбувався також державною мовою, у зв'язку із чим не було підстав для залучення перекладача. Однак вказана відповідь судом не взята до уваги.
Крім того, зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що такі процесуальні документи, як розписка про отримання обвинувачуваним та захисником, копії обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження, протокол про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження складені державною мовою, і під час виконання вимог ст. 290 КПК України, як захисником так і самим обвинувачуваним ставилися підписи у відповідних процесуальних документах, та жодних клопотань про переклад процесуальних документів не надходило.
Також прокурор вважає, що обвинувачуваний володіє державною мовою, оскільки останній неодноразово повідомлявся про виклик в судове засідання, про перенесення розгляду справи, а при з'ясуванні судом, чи розуміє ОСОБА_7 суть обвинувачення, чи зрозумілі йому його права та обов'язки, обвинувачуваний ставив свій підпис у відповідних розписках та пам'ятках наданих судом. Крім того звертає увагу, що у обвинувачуваного ОСОБА_7 наявний захисник, який не володіє азербайджанською мовою, однак спілкується з підзахисним без жодних перепон.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, який просив її задовольнити, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання; пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та
доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Так, частиною другою ст. 291 КПК України визначено вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію цього правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ст. 291 КПК України, однак жодних з таких порушень в оскаржуваній ухвалі суд не зазначив, а його посилання на ту обставину, що обвинувальний акт, який надійшов до суду та вручений обвинуваченому, складений державною мовою і не містить перекладу на азербайджанську мову, якою володіє обвинувачений, як на підставу його повернення прокурору є безпідставними, оскільки суперечить даним, які містяться в матеріалах даного кримінального провадження, зокрема з розписки про отримання обвинуваченим ОСОБА_9 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 12) вбачається, що останній отримав копію обвинувального акту на 4 аркушах, копію реєстру матеріалів на 6 аркушах в одному примірнику та переклад обвинувального акту та реєстру матеріалів на азербайджанську мову.
За наведеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги прокурора обґрунтованими, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України таким, що не відповідає фактичним обставинам, а відтак ухвала підготовчого судового засідання про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України як безпідставна підлягає скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016
року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 скасувати та призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3