АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
18 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000457 від 30.11.2016 року, задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року у провадженні 760/21228/16-к (1-кс/760/16881/16), оскільки вказана ухвалане відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що згідно оскаржуваної ухвали, майно арештоване відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), а також ч. 4 ст. 369 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію. Разом з тим, вказане майно належить ОСОБА_11 . Вказана особа не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 52016000000000457.
Зазначає, що ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2016 року є такою, що порушує права ОСОБА_11 як власника арештованого майна.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2016 року, оскільки вона постановлена без участі підозрюваного та іншого власника майна, при цьому копію ухвали ні ОСОБА_6 ні інші власники майна не отримували.
Заслухавши доповідь судді, думку представників власників майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги представника власника майна, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, при цьому строк на оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу суду від 15.12.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий повною мірою не дотрималися.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні слідчої групи детективів Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000457 від 30.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
В даному кримінальному провадженні 09.12.2016 року повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
15.12.2016 р. детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
15.12.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва клопотання детектива про арешт майна було задоволено та накладено арешт на майно вказане у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27.02.2016 р.) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про необхідність арештувати нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом апеляційної інстанції, слідчий суддя не врахувавши всі обставини провадження наклав арешт на майно, що як вважає колегія суддів, призвело до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та тягне за собою скасування ухвали слідчого судді.
Так, як вбачається з матеріалів справи за клопотанням органу досудового розслідування ОСОБА_6 є підозрюваним у кримінальному провадженні під №52016000000000457 від 30.11.2016 р.
Враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 369 КК України, за якою ОСОБА_6 оголошено про підозру, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, слідчий суддя наклав арешт на виявлене стороною обвинувачення майно у підозрюваного, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, органом досудового розслідування та слідчим суддею не встановлено правовий статус арештованого майна, оскільки як встановлено з матеріалів судового провадження 24.02.1989 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 24.02.1989 року на бланку серії НОМЕР_1 (а.с. 105). При цьому, майно придбано (набуто) у шлюбі, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.1999 року та свідоцтвом про право власності на будинок від 13.04.2006 року (а. с. 95-96, 101).
Вказане також вбачається з договорів про визначення часток у спільному майні подружжя, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 93-94, 99-100).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З викладеного вбачається, що 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить дружині підозрюваного - ОСОБА_11 , оскільки є часткою спільної сумісної власності подружжя.
Отже, ОСОБА_11 не є суб'єктом ст. 170 КПК України, зворотного органом досудового розслідування не доведено, на підставі чого правових підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває в її приватній власності немає.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги власника майна про те, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 173 КПК України, не врахував співрозмірність обмеження права власності, а також наслідки арешту для інших осіб, оскільки арешт майна у даному випадку порушує право законного власника.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді місцевого суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 який діє у захист прав і інтересів ОСОБА_6 , - задоволенню частково з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання детектива та накладення арешту лише в частині доведеності вимогам ст. ст. 170-173 КПК України.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити представнику власника майна - адвокату ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року.
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав і інтересів ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52016000000000457 від 30.11.2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене начальником Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , про накладення арешту на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1114657880000) загальною площею 353,1 квадратних метри, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 и б а к