"25" січня 2017 р.Справа № 5017/3724/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Принцевська Н.М., Савицького Я.Ф.,
(у зв'язку з перебуванням судді Гладишевої Т.Я., у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №105 від 23.01.2017 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017 )
при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.,
за участю представників сторін:
від ТОВ «ВКФ «Бородіно-А» - Ткач С.А. (за довіреністю),
від прокуратури - не з'явився,
від Міністерства оборони України - Добров Ю.І. (за довіреністю),
від Білгород-Дністровської КЕЧ району - Драгомирецький А.А. (за довіреністю),
від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області - не з'явився,
від Кабінету Міністрів України - Нероденко М.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Бородіно-А»
на рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2016
у справі № 5017/3724/2012
за позовом заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаціної частини району
до відповідачів:
1) Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Бородіно -А»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Кабінету Міністрів України
про визнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В грудні 2012 року Заступник Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ) та Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - Білгород-Дністровська КЕЧ) до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Тарутинська РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Бородіно -А» (далі - Товариство) про визнання недійсними договір оренди земельної ділянки площею 800,00 га № б/н від 05.06.2006 та договір оренди земельної ділянки площею 7,984 га № б/н від 17.12.2007 укладені Тарутинською РДА Одеської області з Товариством та витребування з володіння Товариства вказаних земельних ділянок.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Тарутинська РДА Одеської області уклала оскаржувані договори оренди не маючи на те відповідних повноважень всупереч положенням ст.ст. 77, 78, 92, 116 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про використання земель оборони», нормам Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/11.
14.01.2013 до господарського суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської РДА № 255/А-2006 від 04.07.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди на території Веселодолинської сільської ради під будівництво комплексу для вирощування овець та ферми для вирощування фазанів та перепелів Товариства», визнати незаконним та скасувати розпорядження Тарутинської РДА № 187/А-2006 від 10.05.2006 «Про надання Товариству згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу Веселодолинської сільської ради на умовах оренди», визнання недійсними договору оренди землі № б/н від 05.06.2006 і договору оренди землі № б/н від 17.12.2007 та зобов'язати відповідачів повернути МОУ земельні ділянки загальною площею 807,984 га, вартістю 2 662 792,07 грн.
12.02.2013 ухвалою господарського суду провадження у справі зупинено до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення по касаційній скарзі Тарутинської РДА на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі № 2а-3436/08/1570.
26.03.2013 постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Одеської області від 12.02.2013 скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Одеської області.
Ухвалою суду першої інстанції від 13.06.2013 задоволено клопотання МОУ та зупинено провадження справі до розгляду господарським судом Одеської області пов'язаної із нею справи № 916/1023/13.
18.07.2016 ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв'язку з розглядом №916/1023/13.
08.09.2016 представником Товариства до суду було надано заяву про застосування позовної давності.
Ухвалою суду від 20.09.2016 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Кабінет Міністрів України.
17.10.2016 заступником військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої не змінюючи предмет та підстави поданого позову, прокурор конкретизував заявлені позовні вимоги та просив суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 800,00 га № б/н від 05.06.2006 та договір оренди земельної ділянки площею 7,984 га № б/н від 17.12.2007 та витребування з володіння Товариства вказаних земельних ділянок.
Господарським судом зазначена заява була прийнята до розгляду і справа розглядалась у межах позовних вимог, визначених прокурором в заяві від 17.10.2016.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2016 позовну заяву заступника військового прокурора задоволено повністю, визнано недійсними договори оренди земельних ділянок б/н від 05.06.2006 та 17.12.2007, зобов'язано Товариство повернути МОУ земельні ділянки зі складанням акту прийому-передачі.
Рішення мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази добровільної відмови МОУ від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону або згоди на передачу цієї ділянки іншим особам, розпорядження Тарутинської РДА Одеської області № 187/А/2006 та №17/А-2007 прийняті з перевищенням повноважень. Судом відмовлено у застосуванні строку позовної давності, оскільки відповідачами не доведено, коли саме позивачі дізналися про порушення свого права у зв'язку з прийняттям спірних розпоряджень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство зазначило, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Головея В.М., Принцевської Н.М. та призначено до розгляду на 22.12.2016.
19.12.2016 до суду апеляційної інстанції від Білгород-Дністровської КЕЧ району надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що спірні договори Тарутинською РДА укладені з перевищенням повноважень.
20.12.2016 до Одеського апеляційного господарського суду від МОУ надійшов відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, в якому Міноборони стверджує, що спірні земельні ділянки розміщені у військовому містечку № НОМЕР_1 (Тарутинський загальновійськовий полігон), входять саме в ту площу земель полігону, яку було незаконно вилучено у Міноборони України на підставі незаконних розпоряджень Тарутинською РДА від 05.05.2005 №101/А-2005 та від 14.12.2005 №368/А-2005. Крім цього, Головнокомандувач Збройних Сил України листом повідомив Міноборони, що Тарутирнський військовий полігон планується до подальшого використання ЗСУ, а тому повернення земель оборони з незаконного користування третіх осіб є необхідним на даний час.
У зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Петрова М.С. з 20.12.2016 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2016, апеляційна скарга Товариства ухвалою від 22.12.2016 була прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Головея В.М., суддів Гладишевої Т.Я., Принцевської Н.М.
У зв'язку з перебуванням судді Гладишевої Т.Я. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №105 від 23.01.2017 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017 та сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя - Головей В.М., судді - Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.
Представники прокуратури та Тарутинської РДА в судове засідання 25.01.2017 не з'явились, та не скористались своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 28.12.2016, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались. Проте, така неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
В судовому засіданні 25.01.2017 представник Товариства надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню. Також, заявив клопотання про призначення справі судової будівельно-технічної експертизи, залучення додаткових документів для обґрунтування клопотання щодо застосування строків позовної давності, витребування адміністративної справи №2-а-3436/08/1570 для огляду в судовому засіданні.
Представники Міноборони та Білгород-Дністровської КЕЧ в судовому засіданні 25.01.20117 надали пояснення, в яких заперечували щодо задоволення клопотань заявлених представником Товариства та просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Представник КМУ в судому засіданні надав письмові пояснення, в яких зазначив, що власником земель оборони є держава, право розпоряджатись нею належить до повноважень КМУ, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що укладені договори оренди землі підлягають визнанню недійсними як такі, що порушують права держави в особі Міноборони на використання земель оборони, у зв'язку з чим вважає оскаржене рішення законним та таким, що не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. Крім цього, представник КМУ в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотань заявлених представником Товариства.
З'ясувавши думку представників сторін щодо заявлених в судовому засіданні представником Товариства клопотань, судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Стосовно клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Колегія суддів відхилила клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування, не потрібні спеціальні знання.
Стосовно клопотань про залучення додаткових документів та про витребування адміністративної справи №2-а-3436/08/1570 для огляду в судовому засіданні судова колегія зазначає, що дана справа розглядалась судом першої інстанції з кінця 2012 року, тобто протягом майже 4 років, у представника Товариства було достатньо часу для надання та витребування додаткових документів. Крім цього, представник Товариства в судовому засіданні 25.01.2017 не обґрунтував неможливість подання та витребування додаткових документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 №2002/063 постановлено відвести на території Бородінського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області 20000 га землі під окружний Артилерійський полігон Одеського військового округу. При цьому, Ізмаїльський облвиконком було зобов'язано після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу землі, встановити межі земельної ділянки, що відводиться, в натурі.
12.02.1946 Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У прийнято постанову №53/9-ОП «О порядке передачи в натуре земель Одесскому военному округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.ХІІ.1945 за №2002/063».
10.06.1946 обласною комісією по передачі земель ОДВО складено акт передачі земельної ділянки під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23600 га. Згідно цього акту земельну ділянку в натурі відведено за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів, та відвід меж оформлено відповідними актами. Крім того, у акті зазначено, що при відводі земель в натурі виявилося, що у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) площу артполігону необхідно збільшити, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до вказаного акту.
Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946 вирішено затвердити акт обласної комісії від 10.06.1946 про передачу земельної ділянки площею 23600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.
В подальшому Одеський військовий округ був реорганізований (перейменований) згідно з Директивою Міністра оборони України №115/1/0220 від 01.07.1997 у Південне оперативне командування, а в 2015 році згідно з спільною Директивою Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 01.02.2015 №Д-322/1/4дск найменування «Південне оперативне командування» було змінено на Оперативне командування «Південь», цей орган військового управління на теперішній час є складовою Збройних Сил України.
На підставі договору № 96 від 24.04.1990, на замовлення КЕЧ Арцизського району державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в період 1990-1991 років виконувалися роботи по виготовленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
За результатами роботи проектним інститутом виготовлено План меж земельної ділянки артполігону інв. № 12-170-19 від 29.10.1990 з відображенням суміжників, таблиці геодезичних координат та експлікацією відведених земель та складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж для видачі Державного акту на право користування землею КЕЧ Арцизського району на території Тарутинського району Одеської області.
Відповідно до розпорядження районної державної адміністрації виконкому місцевої Ради народних депутатів від 22.02.1993 за № 11 комісією у складі представників органів державної та місцевої влади, а також представників МОУ було проведено інвентаризацію земель МОУ на території Тарутинського району Одеської області.
За результатами інвентаризації було складено акт із додатками (т.с. 2, а.с. 59-61), в якому зазначено, що станом на час проведення інвентаризації у в/ч 55465 (Тарутинський учбовий центр) знаходиться у користуванні земельна ділянка площею 23943,4 га яка залишається в її користуванні.
В подальшому користування землями Тарутинського артполігону здійснювалося військовими частинами Міноборони.
05.05.2005 Тарутинською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №101/А-2005, яким вилучено земельну ділянку площею 23943 га та переведено її у землі запасу Веселодолинської сільської ради, а розпорядженням від 14.12.2005 №368/А-2005 внесено зміни до пункту 1 вищевказаного розпорядження, зокрема, припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 23253,17 гектарів та переведено її у землі запасу Веселодолинської сільської ради.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 у справі №2-а-3436/08/1570 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 05.05.2005 №101/А-2005 та пункт 1 розпорядження від 14.12.2005 №368/А-2005. визнані протиправними та скасовані.
05.06.2006 між Тарутинською РДА (Орендодавець) та Товариством (Орендар) на підставі розпорядженням Тарутинської РДА № 187/А-2006 від 10.05.2006 було укладено тимчасовий договір оренди землі, відповідно до якого орендарю було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 800,00 га. Із тексту договору вбачається, що його було укладено до виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і отримання кадастрового номера. Після виготовлення проекту землеустрою договір мав бути заключний на двадцять п'ять років згідно розпорядження.
13.06.2006 договір був зареєстрований у Тарутинському відділі земельних ресурсів за № 14.
У липні 2006 року розпорядженням Тарутинської РДА № 217/А-2006 було внесено зміни до розпорядження Тарутинської РДА № 187/А-2006 від 10.05.2006 в частині зміни цільового призначення земельної ділянки, на яку було надано згоду на виготовлення проекту землеустрою Товариству.
22.01.2007 розпорядженням Тарутинської РДА № 17/А-2007 було затверджено проекти землеустрою щодо відведення у довгострокову оренду земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської сільської ради та передано Товариству земельну ділянку загальною площею 800,0 га пасовищ в довгострокову оренду строком на 25 років для ведення підсобного сільського господарства, земельну ділянку загальною площею 7,984 га відкритих земель запасу з технічним рослинним покровом в довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення комплексу для вирощування овець та ферми по вирощуванню фазанів та перепелів. При цьому було звернуто увагу керівника Товариства на обов'язковість укладання відповідних договорів оренди з РДА (т. 2, а.с. 23).
13.06.2007 розпорядженням Тарутинської РДА № 178/А-2007 «Про утворення районної комісії з проведення інвентаризації земель колишнього загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради» було вирішено, зокрема, утворити районну комісію для проведення інвентаризації земель колишнього загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради та затвердити її склад у кількості 10 осіб (т. 3, а.с. 101).
На виконання вищенаведеного розпорядження Тарутинської РДА на замовлення Веселодолинсьої сільради державним підприємством «Одеський науково-дослідний інститут землеустрою» було виготовлено «Технічний звіт із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки колишнього загальновійськового полігону (т.3, а.с. 104-105).
17.12.2007 між Тарутинською РДА (Орендодавець) та Товариством (Орендар) на підставі розпорядженням Тарутинської РДА № 17/А-2007 від 22.01.2007 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендарю було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 7,984 га. під розміщення комплексу для вирощування овець та ферми для вирощування фазанів та перепелів із земель запасу Веселодолинської сільської ради.
17.12.2007 зазначений договір було зареєстровано в Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» за №040753400004.
Визнання недійсним вказаних договорів і є предметом спору у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з приписами ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. 9, 14 Закону України «Про збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.
Згідно зі ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», згідно якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Згідно з пунктами 44, 45 чинного Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно зі статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Судом встановлено, що згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки Тарутинській районній державній адміністрації не надавалась. Міністерство оборони України не зверталося з поданням про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону, за рахунок земель якого передано в оренду земельну ділянку за оспореними договорами оренди від 05.06.2006 та 17.12.2007. Рішення стосовно відчуження спірної земельної ділянки Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України не приймалося.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що Тарутинською районною державною адміністрацією укладено договори від 05.06.2006 та 17.12.2007 з перевищенням повноважень, колегія визнає правомірними, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог, в частині визнання оскаржених договір недійсними на майбутнє (ч. 2 ст. 236 ЦК України).
Стосовно клопотання про застосування строків позовної давності, судова колегія зазначає наступне.
Обґрунтовуючи клопотання про порушення прокурором строку позовної давності відповідачі зазначають, що прокурор , Білгород-Дністровська КЕЧ та Міністерство оборони України брали участь у адміністративній справі №2-а-3436/08/1570, а тому повинні були знати про укладення між Тарутинською РДА та Товариством спірних договорів, оскільки до участі у адміністративній справі були долучені усі особи, які є орендарями земельних ділянок.
Відповідно до положень ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.1 ст. 261, ч.4 та 5 ст. 267 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1, 4 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Таким чином, прокурор, як представник держави в особі відповідного органу може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє.
Судова колегія вважає, що доводи відповідачів щодо пропуску строку позовної давності з посиланням на адміністративну справу №2-а-3436/08/1570 є передчасним та ґрунтується на припущеннях, оскільки будь-якої інформації щодо обізнаності Білгород-Дністровського прокурора, Білгород-Дністровської КЕЧ та Міністерства оборони України матеріали наведеної справи не містять.
Отже, оскільки прокурор та позивачі не є сторонами оспорюваних угод та були позбавлені права під час судового розгляду адміністративної справи №2-а-3436/08/1570 перевірити повноваження осіб, які укладали спірні договори оренди, початок перебігу позовної давності слід обраховувати не з моменту, коли прокуратурі стало відомо про наявність оспорюваних правочинів, а з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт відсутності у Тарутинської районної державної адміністрації повноважень на розпорядження землями оборони, які відповідно до ст. 84 ЗК України відносяться до земель державної власності.
За таких обставин, оскільки відповідачами не доведено, коли саме прокурор та позивачі дізнались про порушення своїх прав, підстави для застосування строку позовної давності у даному спорі відсутні.
З огляду на викладене вмотивованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись cm.cm. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Принцевська Н.М.
Савицький Я.Ф.