"24" січня 2017 р.Справа № 915/628/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,
суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.,
за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,
та представників сторін:
від позивача: Мандригеля Р.С. за довіреністю,
інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича
на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.11.2016р.
у справі №915/628/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера",
до відповідача: Компанії "Sandypool Limited",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (далі - ТОВ "МСП Ніка-Тера") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Компанії "Sandypool Limited" (далі - Компанія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 22.03.2015р. Нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за №186, про стягнення з ТОВ "МСП Ніка-Тера" на користь Компанії заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків в сумі 628.992,08 доларів США за період з 02.03.2015р. по 22.03.2015р. та 1.607,05 євро за період з 27.02.2015р. по 22.03.2015р. за кредитним договором №V/03/08/04 від 03.08.2004р. зі змінами і доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142.000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що договір №V/03/08/04 від 03.08.2004р. зі змінами і доповненнями за своїм змістом не є кредитним договором та не відноситься до жодної з перелічених категорій договорів, вказаних в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Між позивачем та відповідачем існує спір щодо порядку нарахування відсотків за користування коштами та строків позовної давності стосовно заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.11.2016р. у справі №915/628/15 позовні вимоги ТОВ "МСП Ніка-Тера" задоволені, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.03.2015р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Русланом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №186, про стягнення з ТОВ "МСП Ніка-Тера" на користь Компанії заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків в сумі 628.992,08 доларів США та 1.607,05 євро за кредитним договором від 03.08.2004р. №V/03/08/04 зі змінами і доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142.000 грн.
Мотивуючи рішення господарський суд зазначив, що відповідач є компанією-резидентом Республіки Кіпр, але вона не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України. До правовідносин, які виникли між сторонами за договором №V/03/08/04 від 03.08.2004р. слід застосувати положення цивільного законодавства України щодо позики. Крім цього, матеріали справи не підтверджують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Р.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Так, Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Р.В. вказав, зокрема, що суд не встановив, які саме норми матеріального права Республіки Кіпр регулюють дію кредитного договору. Також, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом за відсутності безспірних вимог кредитора свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якими передбачено, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності, в т.ч. іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
ТОВ "МСП Ніка-Тера" у відзиві б/н від 08.12.2016р. на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, непідтвердженими матеріалами справи та такими, що не спростовують доводів, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Неявка апелянта не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 05.12.2016р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.
Відтак, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі.
В судовому засіданні 24.01.2017р. представник позивача надав усні пояснення, в яких підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та просив у задоволенні скарги відмовити, а рішення господарського суду - залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2004р. Компанія "VESNEL INVESTMENT LIMІTED" та ТОВ "МСП Ніка-Тера" уклали договір №V/03/08/04 (далі - Договір), згідно умов якого Компанія "VESNEL INVESTMENT LIMІTED" зобов'язалась надати ТОВ "МСП Ніка-Тера" кошти в сумі 2.050.000 доларів США строком до 02.08.2009р., а останній - їх повернути у встановлений строк та сплатити за користування кредитом 6% річних (а.с.29-31, т.1).
У подальшому сторонами в період з серпня 2004 року по жовтень 2013 року було укладено ще 19 додаткових угод, якими змінювалась сума позики, проценти за її користування, порядок їх нарахування, строки сплати, банківські реквізити, адреси, тощо (а.с. 32-55, т.1).
Відповідно до додаткової угоди №14 від 02.09.2011р. до Договору Компанія "VESNEL INVESTMENT LIMІTED" поступилась правом вимоги, а також правом забезпечення виконання зобов'язань та іншими правами, пов'язаними з правом вимоги за Договором на користь Компанії "Sandypool Limited" (а.с.51, т.1).
22 березня 2015 року Компанія "Sandypool Limited"звернулась із заявою до третьої особи про вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ТОВ "МСП Ніка-Тера" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором №V/03/08/04 від 03.08.2004р. зі змінами і доповненнями в сумі 628992,08 доларів США та 1607,05 євро та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142.000,00 грн. (а.с.26-27, т.3).
Так, на підставі вказаної заяви та доданих до неї документів (оригінал кредитного договору №V/03/08/04 від 03.08.2004р., з додатковими угодами до договору №№1-17; оригінал виписок №1/1, №1/2 по кредитному рахунку №V/03/08/04 від 17.02.2015р.; оригінал висновку №1/08/12 від 19.01.2015р. судового експерта; копія Реєстраційного свідоцтва та відповідних додатків до нього про реєстрацію в Управлінні НБУ в Миколаївській області кредитного договору та додаткових угод до нього; оригінал Свідоцтва про передачу заяви від 19.03.2015р.; копія довіреності представника), 22.03.2015р. Нотаріусом був вчинений виконавчий напис №186 про стягнення з ТОВ "МСП Ніка-Тера" на користь Компанії "Sandypool Limited" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором №V/03/08/04 від 03.08.2004р. зі змінами і доповненнями в сумі 628.992,08 доларів США та 1.607,05 євро за період з 02.03.2015р. по 22.03.2015р. (долари США) та з 27.02.2015р. по 22.03.2015р. (євро) та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142.000,00 грн. (а.с.26-27, т.3; а.с.125, т.1).
Дослідивши матеріали даної справи, судова колегія вважає, що вищевказаний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню з огляду на наступне.
Обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису в розумінні ст. 88 Закону України "Про нотаріат в Україні" та підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку №1172 від 29.06.1999р. є безспірність заборгованості боржника.
Проте, між сторонами існує спір щодо суми, порядку сплати та строків позовної давності за відсотками по Договору.
Так, 12.06.2014р. на адресу ТОВ "МСП Ніка-Тера" надходила вимога без номеру та дати про сплату суми боргу (в порядку ст. 530 ЦК України) відносно сплати відсотків, нарахованих за Договором. Відповідь на зазначену вимогу була надана 17.07.2014р. №1237/нк-07, ТОВ "МСП Ніка-Тера" повідомило свої заперечення щодо порядку нарахування та строку нарахування заборгованості (а.с.20-25, т.1).
Матеріали справи також містять заяву за вих.№14 від 03.03.2015р. з вимогою Компанії "Sandypool Limited" щодо сплати ТОВ "МСП Ніка-Тера" виплату заборгованості в порядку ст.530 ЦК України та про перерахування в семиденний термін з дати одержання заяви суми заборгованості за період з 03.08.2004р. до 01.12.2014р. в сумі 628.992 доларів США та 1.607,05 євро (а.с.28,27, т.1).
Зазначена заява була передана ТОВ "МСП Ніка-Тера" приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. 13 березня 2015 року за вих.№527/НК-03 ТОВ "МСП Ніка-Тера" надало відповідь нотаріусу Димову О.С., якою заперечило наявність заборгованості (а.с.26, т.1).
Висновок №1/08/12 від 19.01.2015р. експертного-економічного дослідження документів фінансово-кредитних операцій за заявою від 08.12.2014 №6 вказує, що заборгованість за відсотками станом на 01.12.2014р. з початку дії договору складає 628.992,08 доларів США (а.с.43-48, т.3).
Зі змісту даного висновку вбачається, що між сторонами Договору ведеться претензійна робота щодо сплати заборгованості за відсотками і боржник вважає вимоги стягувача необґрунтованими, заявляє про сплив строків права вимоги стягувача за деякими платежами за межами річного строку, що дійсно свідчить про те, що зазначена заборгованість не є безспірною і наявний спір про застосування строків давності між сторонами договору.
В оскаржуваному виконавчому написі вказано, що заборгованість у зазначеній сумі виникла за період з 02.03.2015р. (долари США) та з 27.02.2015р. (євро) по 22.03.2015р., у той час як з доданих до згаданої вище заяви Компанії "Sandypool Limited" про вчинення виконавчого напису нотаріусом документів вбачається, що заборгованість виникла саме за період з 17.08.2004р. по 30.11.2014р. за доларами США та з 05.11.2004р. по 30.11.2014р. за євро.
Відтак, зміст оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не відповідає даним, наявним у поданих третій особі документах, що мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вказані обставини свідчать про спірність суми вказаної заборгованості.
Крім цього, судова колегія зазначає, що за своєю правовою природою договір №V/03/08/04 від 03.08.2004р. є договором позики. Так, рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.12.2015р. у справі №915/1963/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р., дана правова оцінка аналогічному договору, укладеному між позивачем та відповідачем, та встановлено, що Компанія "Sandypool Limited" є компанією-резидентом Республіки Кіпр, вона не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України, у зв'язку з чим до правовідносин, які виникли між сторонами, слід застосувати положення цивільного законодавства про позику.
Частиною 3 статті 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що на правовідносини, які виникли між сторонами, не поширюються положення ст.18 ЦК України, ст.ст. 87-88 Закону України "Про нотаріат в Україні", глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, між сторонами за Договором відсутні саме кредитні правовідносини, стягнення заборгованості за якими може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів згідно Переліку, на дотримання положень якого при здійсненні оспорюваного виконавчого напису посилається Нотаріус. А договір №V/03/08/04 від 03.08.2004р. укладено позивачем на отримання позики від нерезидента.
Щодо доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Апелянт зазначає в своїй скарзі, що він вчинив напис на підставі документів (кредитного договору та виписки з кредитного рахунку боржника) проте, вчиняючи цей напис, він повинен був перевірити лише наявність цих двох документів, що нотаріус не тільки зобов'язаний, а й взагалі не має повноважень встановлювати та перевіряти наявність заборгованості з наданих стягувачем документів, в тому числі наданої виписки по рахунку боржника, що відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 по справі №6-158цс15.
Судова колегія звертає увагу, що висновки, висловлені Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 по справі №6-158цс15, стосуються аналізу п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". Відповідно до вказаного пункту постанови, вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Тобто мова йде про надання беззаперечних документів, що свідчать про наявність безспірності заборгованості, вони є беззаперечними з самого початку, оскільки не надано законодавцем переліку таких документів, і відповідно, нотаріус не дає їм оцінку, а приймає в тому вигляді, який є.
Однак, скаржником було застосовано норми зовсім іншого пункту Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме п. 2 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для вчинення виконавчого напису за таких підстав передбачається, що для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Тобто в даному випадку не вказано, що нотаріусу надаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості, як те передбачено за п.1 Постанови. В даному випадку нотаріус не просто перевіряє відповідність документів за переліком, а перевіряє підтвердження поданими документами безспірності заборгованості боржника перед стягувачем. Нотаріусом при здійсненні дій з вчинення виконавчого напису цього не було зроблено. Крім того, вказаною постановою не вирішувались питання, які пов'язані з правовідносинами стягувача та боржника, а саме неврахування доказів боржника щодо дійсного розміру заборгованості, пропуску позовної давності.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що в даному випадку між Позивачем і Відповідачем існує спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, де з'ясуванню підлягає питання наявності чи відсутності "ідеальної безспірності прав". Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (таку думку висловив наприклад Вищий господарський суд України в постанові від 12 липня 2016 року по справі № 918/1339/15).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду від 04.11.2016р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України суд
1. Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.11.2016р. у справі №915/628/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Суддя В.А. Лисенко
Cуддя А.І. Ярош