79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" січня 2017 р. Справа № 914/2581/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Дубник О.П.
Матущака О.І
При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н і дати
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2016 року
у справі № 914/2581/16
за позовом: ОСОБА_2, м. Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», с. Перетоки Сокальського району Львівської області
про стягнення 517 500,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 8028 від 30.09.2016 року
від відповідача: не з'явився
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2016 року у справі № 914/2581/16 (суддя Мороз Н.В.) провадження припинено на підставі п.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2016 року, а справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали порушено норми процесуального права. А саме скаржник стверджує, що спір про стягнення з товариства коштів, що були внесені до його статутного капіталу є спором пов'язаним з діяльністю товариства в розумінні п.4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, а відтак, даний спір підвідомчий господарському суду.
Відповідачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено.
ОСОБА_2 (м. Рівне) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до ТзОВ Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс» (с. Перетоки, Сокальський район, Львівська область) про стягнення 517500,00 грн. внеску у статутний капітал відповідача.
Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс», оформленого протоколом від 09.11.2013р., було збільшено розмір статутного капіталу товариства до 5 000 000,00 грн., в якому розмір частки позивача становив 1 250 000,00 грн. та затверджено нову редакцію статуту ТзОВ СП «Скомекс».
На підставі зазначеного рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 були здійснені внески грошових коштів до статутного капіталу ТзОВ СП «Скомекс» на загальну суму 517500,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2016р. у справі № 914/754/16, рішення загальних зборів учасників ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс», оформлені протоколом від 09.11.2013р., визнано недійсними.
Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що оскільки 01.06.2016 року рішенням Господарського суду Львівської області визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс», оформлені протоколом від 09.11.2013р., відпала підстава, на здійснення ним грошових внесків до статутного капіталу ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс».
Враховуючи вищенаведене та посилаючись на ст. 1212 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 517500,00 грн. внесених ним до статутного капіталу товариства ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс».
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Згідно ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. (п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс», оформленого протоколом від 09.11.2013р., зокрема, було внесено зміни до складу учасників товариства, відповідно до яких, ОСОБА_2 введено до складу учасників ТзОВ СП «Скомекс».
Крім цього, згідно п. 2 рішення загальних зборів учасників товариства оформленого протоколом від 09.11.2013р. вбачається, що ОСОБА_2 набув частку у статутному капіталі товариства на підставі договору купівлі - продажу.
Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.
Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.
Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.
Закон не пов'язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ. Водночас згідно з положеннями статті 89 ЦК України, відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2016р. у справі № 914/754/16 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс», оформлені протоколом від 09.11.2013р., а відтак вони вважаються недійсними з моменту їх прийняття. За таких обставин, слід вважати, що позивач не набув статусу учасника ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс».
Судом встановлено, що спір у даній справі не є спором між учасником та товариством, у тому числі учасником, який вибув, пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ТзОВ СП «Скомекс». Адже, позивач не набув корпоративних прав та не набув статусу учасника товариства, що надавало б йому право звернутись до господарського суду як учаснику корпоративних відносин з відповідним позовом. А відтак, спір у даній справі не належить до категорії корпоративних. Враховуючи суб'єктний склад сторін, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України та припинив провадження у справі на п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 13.12.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 106, Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.12.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
Судді Дубник О.П.
Матущак О.І.