25.01.2017 року Справа № 904/11598/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чимбар Л.О.
секретар: Ковзиков В.Ю.
за участю:
від скаржника: Колодочка Г.В., довіреність № 1, від 20.12.2016 р.;
Муравський В.В., довіреність № 1 від 03.01.2017 р.;
Ковалевський М.С., довіреність № 3 від 25.01.2017 р.;
від боржника: Хитрук В.В., довіреність № б/н від 19.12.2016 р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року
у справі № 904/11598/16
за заявою Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро
до боржника Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дніпро
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року у справі № 904/11598/16 (суддя - Владимиренко І.В.) відмовлено Приватному акціонерному товариству "Юнікон" у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів".
Не погодившись із винесеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Юнікон" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року, задовольнити заяву ПрАТ "Юнікон" та порушити провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів".
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- єдиною підставою для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство, яка мала бути застосована судом, є абзац 4 частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, згідно якого суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство у разі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Вимоги кредитора до підготовчого засідання не були задоволені в повному обсязі, тому суд першої інстанції не мав права відмовляти у порушенні провадження у справі про банкрутство;
- ухвала господарського суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування висновку щодо безпідставності віднесення кредитором перерахованої боржником частини суми боргу в рахунок погашення заборгованості за іншим судовим рішенням, а також судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 25.01.2017 року.
Представники скаржника в засіданні суду надали пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Боржник у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року у даній справі без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши пояснення представників скаржника та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 року (т. 1, а. с. 1-2) прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 20.12.2016 року.
В судовому засіданні 20.12.2016 року оголошено перерву до 26.12.2016 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року відмовлено Приватному акціонерному товариству "Юнікон" у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (т. 1, а. с. 222-224).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали від 26.12.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013 року) (надалі - Закон) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитори.
В частині 3 статті 10 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не включається неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2016 року Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів". На підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до заяви були додані: копії рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2012 року у справі № 5015/2751/12, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року у справі № 5015/2751/12. Крім цього, до суду надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2013 року.
Суд першої інстанції, ухвалою від 26.12.2016 року, відмовив у порушенні провадження у справі про банкрутство, зазначивши, що на даний час відсутні підстави відповідно до частини 3 статті 10 Закону для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів".
Оскаржувана ухвала, мотивована тим, що:
- в судовому засіданні представник боржника надав докази того, що 16.12.2016 року ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" було погашено частину боргу за рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2012 року у справі № 5015/2751/12 та наказу господарського суду Львівської області від 28.11.2012 року у розмірі 400 000,00 грн.;
- кредитором - ПрАТ "Юнікон" надана суду виписка з банківського рахунку, з якої вбачається, що на рахунок кредитора надійшли грошові кошти від ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" з призначенням платежу "погашення основного боргу за рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2012 року у справі № 5015/2751/12 та наказу господарського суду Львівської області від 28.11.2012 року";
- розмір безспірної підтвердженої доказами заборгованості за рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2012 року у справі № 5015/2751/12 складає 329 166,04 грн., що є меншим трьохсот мінімальних заробітних плат станом на день розгляду заяви кредитора.
При з'ясуванні обґрунтованості відмови судом першої інстанції у порушенні провадження у справі про банкрутство, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка в підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Згідно із частиною 2 статті 16 Закону у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
У відповідності із частиною 3 статті 16 Закону якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Згідно із частиною 6 статті 16 Закону за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 7 статті 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
В пункті 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VІ)" від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 зазначено, що боржник може задовольнити (частково чи повністю) вимоги кредиторів до підготовчого засідання суду, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться лише за результатами підготовчого засідання господарського суду. Якщо до підготовчого засідання вимоги кредитора (кредиторів) задоволено боржником частково і загальна сума безспірних грошових вимог складає менше встановленого Законом розміру (частина 3 статті 10 Закону), господарський суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Відповідна правова позиція Вищого господарського суду України підтверджується судовою практикою Верховного Суду України, про що свідчить Постанова Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі № 922/4832/15.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на час розгляду справи в підготовчому засіданні суду сума безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника складала 329 166,04 грн., тоді як встановлений Законом розмір вимог, необхідний для порушення справи про банкрутство становив 413 400,00 грн. (300 х 1 378 грн.). Таким чином, сума вимог кредитора - Приватного підприємства "Юнікон" до боржника є недостатньою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не з'ясував наявність права кредитора зараховувати отримані від боржника суми в рахунок виконання вимог на власний розсуд не може бути взято до уваги, оскільки боржником грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн. були перераховані для погашення основного боргу за рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2012 року у справі № 5015/2751/12 та згідно наказу господарського суду Львівської області від 28.11.2012 року. За таких обставин, віднесення кредитором перерахованої боржником суми в рахунок погашення заборгованості за іншим судовим рішенням є безпідставним.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд правомірно відмовив кредитору в порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", оскільки кредитор не довів наявність підстав для порушення провадження у справі.
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство на підставі частини 7 статті 16 Закону.
Слід звернути увагу, що відповідно до частини 8 статті 16 Закону відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року має бути залишена без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Приватне акціонерне товариство "Юнікон".
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016 року у справі № 904/11598/16 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.01.2017 року.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя М.О. Дармін
Суддя Л.О. Чимбар