25.01.2017 р. Справа № 914/662/16
За скаргою: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
на дії Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Червоноград, Львівська область
у справі № 914/662/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, Львівська область
про стягнення заборгованості
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від скаржника: ОСОБА_1 - представник;
від боржника: ОСОБА_2 - представник;
від Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області: не з'явився.
Розглядається скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Ухвалою суду від 10.11.2016 р. розгляд скарги призначено на 05.12.2016 р. Розгляд скарги відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 04.01.2017 р. строк розгляду скарги було продовжено на 15 днів та відкладено на 25.01.2017 р.
Представник скаржника (стягувача) в судових засіданнях вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити з підстав наведених у скарзі та усних поясненнях.
Представник боржника в судових засіданнях та письмових поясненнях просив в задоволенні скарги відмовити.
Представник Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області в судові засідання не з'явився, на адресу суду надіслав письмові пояснення та відзив на скаргу.
Розглянувши скаргу, суд встановив таке.
Рішенням господарського суду від 19.04.2016 р. у справі № 914/662/16, позов публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було задоволено та стягнуто з комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” на користь позивача 8 860 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 8 103 грн. 50 коп. - 3% річних та 1 369 грн. 61 коп. - судового збору.
04.05.2016 року на виконання вказаного рішення виданий відповідний наказ, який стягувачем (позивачем) було скеровано для примусового виконання до Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” обгрунтовується тим, що державний виконавець виявивши майно яке знаходиться у комунальній власності Червоноградської територіальної громади, але обліковується на балансі за комунальним підприємством “Червоноградтеплоенерго” повинен був встановити правовий режим такого майна у боржника та зобов'язаний був звернути на нього стягнення. Натомість, постановою від 04.10.2016 року ВП № 51637445 наказ від 04.05.2016 року у справі № 914/662/16 було повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з вищенаведеним, скаржник просить суд визнати незаконними дії Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 04.10.2016 року ВП № 51637445 про повернення виконавчого документа та визнати недійсною вказану постанову.
Суб'єкт оскарження та боржник щодо скарги заперечують з мотивів, що на виконанні у Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (надалі - відділ ДВС) перебувало зведене виконавче провадження № 51510132 про стягнення заборгованості з боржника КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь юридичних осіб та держави на суму 533 467,08 грн, зокрема:
- Наказ Господарського суду Львівської області від 15.02.2016 року № 914/341/16 про стягнення з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь ПАТ «Укртелеком» заборгованості в сумі 12 283,21 грн; 07.06.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51360128 щодо виконання наказу № 914/4365/15;
- Наказ Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 р. № 914/4365/15 про стягнення з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь ПП «Укр-Петроль» заборгованості в сумі 35 717, 96 грн; 15.02.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50733270 щодо виконання наказу № 914/4365/15;
- Вимога видана Червоноградською ОДПІ від 23.05.2016 року № Ю-6 про стягнення з КП «Червоноградтеплокомуненерго» заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 467 132, 11 грн; 08.06.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51369030 щодо виконання вимоги № Ю-6.
23.06.2016 року відділом ДВС було винесено постанову про об'єднання вищенаведених виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 51510132.
14.07.2016 року постановою відділу ДВС було відкрито виконавче провадження № 51637445 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 04.05.2016 року у справі № 914/662/16 про стягнення з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» заборгованості в сумі 18 333, 80 грн. Постановою від 14.07.2016 року ВП № 51637445 було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
15.07.2016 р. відділом ДВС було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 51637445 до зведеного виконавчого провадження № 51510132.
В процесі зведеного виконавчого провадження № 51510132 року головним державним виконавцем Червоноградського міського відділу ДВС ОСОБА_3 19.07.2016 р. було відібрано пояснення від керівника боржника КП «Червоноградтеплокомуненерго» - ОСОБА_4 щодо невиконання виконавчих проваджень. У своєму поясненні керівник боржника зазначив, що підприємство знаходиться у важкому фінансово-економічному становищі через прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» та у зв'язку з набранням законної сили Законом України від 14.05.2015 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" станом на 20.08.2015р. накладений арешт на всі кошти на рахунках КП „Червоноградтеплокомуненерго”, крім розподільчих рахунків, відкритих відповідно до постанови КМУ від 18.06.2014 р. № 217 та спецрахунку для виплати лікарняних. У зв'язку з цим, підприємство не може здійснювати будь-які фінансові операції.
Крім того, державним виконавцем проводились дії щодо розшуку майна та коштів, на які може бути звернено стягнення. Згідно відповіді ДПІ від 12.04.2016 року № НОМЕР_1 було встановлено, що у боржника відкрито рахунки у банківських установах, а саме: ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «ОСОБА_5 Аваль», АТ «Артем-Банк», ПАТ «КредіАгрікольБанк», ПАТ «Укргазбанк» та у Казначейській службі України.
15.04.2016 р. заступником начальника відділу ДВС Квашинською 3. Л. винесено постанови про арешт коштів на рахунках боржника, копії яких скеровано для виконання у банківські установи. Згідно з відповідями ПАТ КБ «ПриватБанк» від 11.05.2016 року, ПАТ «Промінвестбанк» від 11.05.2016 року, АТ «Ощадбанк» від 13.05.2016 року, ПАТ «КредіАгрікольБанк» від 10.05.2016 року, ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» від 10.05.2016 року, залишок коштів, необхідних для виконання постанови, на рахунках боржника був відсутній.
Згідно з відповіддю ПАТ «Укрсоцбанк» від 12.05.2016 року, постанова про арешт коштів була прийнята до виконання, однак відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» кошти, що містяться на рахунку не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих документів.
Згідно з відповіддю АТ «Артем-Банк» від 13.05.2016 року, постанова державного виконавця була прийнята до виконання та зазначено про наявність коштів на рахунку. 25.05.2016 року заступником начальника відділу ДВС Квашинською 3. Л. виставлено платіжні вимоги № В2-50733270 про списання коштів з рахунку боржника у АТ «Артем-Банк». 31.05.2016 року на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти в сумі 5 511, 64 грн., з яких на рахунок стягувача ПП «Укр-Петроль» платіжним дорученням від 06.06.2016 року № 642 перераховано 4 702, 59 грн., пропорційно стягнено виконавчий збір в сумі 470, 25 грн. та стягнені витрати на проведення виконавчих дій в сумі 338, 80 грн.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником зареєстроване нежитлове приміщення, за адресою: м. Червоноград, вул. Промислова, 1 та земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води).
Окрім цього, на виконанні перебували посвідчення комісії по трудових спорах КП «Червоноградтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь фізичних осіб в загальній кількості 586 виконавчих проваджень на суму 2 651 595 грн.
Орган ДВС також зазначає, що 03.11.2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», згідно якого внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме те, що включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, є підставою для зупинення виконавчого провадження, для звільнення з-під арешту коштів на рахунках боржника та підставою для закінчення виконавчого провадження. Сфера дії вищенаведеного закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Виконавчі провадження про стягнення заборгованості з боржника на користь стягувача перебувають на виконанні не лише в Червоноградському відділі ДВС, але й у відділах примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та жоден з даних відділів ДВС не реалізовував майна КП «Червоноградтеплокомуненерго», хоча сума заборгованості є значно більшою.
Заслухавши пояснення представника стягувача та боржника, оцінивши матеріали скарги, суд вважає що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 122-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Як встановлено судом, на виконанні у Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (надалі - відділ ДВС) перебувало зведене виконавче провадження № 51510132 про стягнення заборгованості з боржника КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь юридичних осіб та держави.
14.07.2016 року постановою відділу ДВС було відкрито виконавче провадження № 51637445 щодо виконання наказу у справі № 914/662/16 про стягнення з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» заборгованості в сумі 18 333, 80 грн.
Постановою від 14.07.2016 року ВП № 51637445 було накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони його відчуження.
15.07.2016 р. відділом ДВС було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 51637445 до зведеного виконавчого провадження № 51510132.
В процесі виконання зведеного виконавчого провадження № 51510132, державним виконавцем проводились дії щодо розшуку майна та коштів, на які може бути звернено стягнення та виносились постанови про арешт коштів на рахунках боржника, копії яких скеровувались для виконання у банківські установи, які повідомили про відсутність коштів, які могли б бути перераховані з метою виконання, зокрема наказу у справі № 914/662/16.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником зареєстровані земельні ділянки, які належать відповідачу на праві постійного користування та нежитлова будівля за адресою: вул. Промислова, 1, м. Червоноград площею 648 ,9 кв.м., яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Червонограда.
У зв'язку з вищенаведеним, постановою від 04.10.2016 року ВП № 51637445 наказ від 04.05.2016 року № 914/662/16 було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що стягувач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Пунктом 7 перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Оскільки оскаржувана постанова ВП № 51637445 була винесена 04.10.2016 року то на дані правовідносини поширюються норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Частиною 1 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження”, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон) передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Статтею 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 23966248), нерухоме майно належить скаржнику на праві господарського відання.
Відповідно до загальних положень про право власності, встановлених главою 23 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтями 324-327 Цивільного кодексу України визначено об'єкти та суб'єктів права власності Українського народу, права приватної власності, права державної власності, права комунальної власності.
Згідно з ч. 2 ст. 169 ЦК України, територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч. 1 ст. 24 Господарського кодексу України). Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України).
Право господарського відання є одним із видом речових прав на чуже майно, є похідним від права власності. Суб'єкт господарювання, за яким власником (уповноваженим ним органом) закріплено майно на праві господарського відання, володіє, користується і розпоряджається цим майном, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГК України та іншими законами (абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 4 , ч. 1 ст. 136 ГК України, ч. 2 ст. 395 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно, зокрема, на праві господарського відання.
Частиною 1 ст. 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
В статуті боржника встановлено, що майно підприємства є комунальною власністю і закріплено за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту (п. 4.2. статуту).
Пунктом 3.5. статуту боржника визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.
Як вбачається із п. 4.5. статуту боржника, відчуження засобів виробництва, що є комунальною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Пунктом 4.7. статуту боржника передбачено, що підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 176 ГК України передбачено, що територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків встановлених законом, а згідно ст. 24 вказаного Кодексу, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом. Таким чином, територіальні громади можуть відповідати за зобовязанннями створених ними комунальних підприємств комунальним майном лише у випадках, прямо передбачених законом.
Відчуження майна, яке закріплене за комунальним підприємством "Червоноградтеплокомуненерго" на праві господарського відання призведе до порушення прав територіальної громади міста Червонограда щодо розпорядження своїм майном (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2013 р. у справі № 8/91/10).
Закон України "Про виконавче провадження" прямо не передбачає можливість арешту та відчуження майна боржника, яке належать йому на праві господарського відання, і встановлює, що державний виконавець має право арештовувати та відповідно відчужувати лише належне боржникові майно та кошти.
Комунальне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні, і не може відповідати за своїми зобов'язаннями тим комунальним майном, що належить територіальній громаді і було передано підприємству на праві господарського відання з обмеженням правомочності розпорядження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. у справі № 13/19/2012/5003).
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
При цьому, частина 5 вказаної статті встановлює, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на підставі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення скарги стягувача на дії Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області пов'язані із поверненням виконавчого документа при виконанні наказу від 04.05.2016 року у справі № 914/662/16.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовити повністю.
Суддя Манюк П.Т.