Кіровоградської області
24 січня 2017 рокуСправа № 912/4387/16
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4387/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", м. Кропивницький
до відповідача: Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації, м. Бобринець, Кіровоградська область
про стягнення 7 697,33 грн
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2227 від 28.12.15;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01-15/1440 від 13.06.16;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 01-15/3302 від 16.12.16.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", від мені якого діє Кіровоградська філія (далі - ПАТ "Укртелеком", позивач), звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації (далі - Управління соціального захисту населення Бобринецької РДА, відповідач) 7697,33 грн заборгованості на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
В обґрунтування підстав позову позивач послався на те, що відповідач всупереч Положенню № 117 від 29.01.2003 та Порядку № 256 від 04.03.2002 не відшкодував повністю витрати позивача, пов'язанні з наданням окремим категоріям громадян телекомунікаційних послуг в 2015 році на пільгових умовах.
Ухвалою господарського суду від 25.11.2016 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4387/16.
Відповідачем згідно поданого відзиву на позов позовні вимоги заперечено з тих підстав, що відповідно до укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян № 33-09 від 01.01.2015 розрахунки за надані пільги проводяться в межах кошторисних призначень на 2015 рік, тоді як акт звірки за надані у грудні 2015 році послуги направлено позивачем поза межами строку дії вказаного договору в січні 2016 року. Між тим, Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" кошти державної субвенції на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг на 2016 рік не передбачались та за відсутності правових підстав Управління казначейської служби у Бобринецькому районі не зареєструвало заборгованість за грудень 2015 року (а.с. 111-113, 151-154).
В судовому засіданні 21.12.2016 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.
Розгляд справи в судовому засіданні відкладено до 05.01.2017. В судовому засіданні 05.01.2017 оголошено перерву до 24.01.2017.
Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю. Представниками відповідача в судовому засіданні заперечено проти задоволення позовних вимог у відповідності до наведених у відзиві обставин.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд
01.01.2015 між Управлінням соціального захисту населення Бобринецької РДА (Платник) та ПАТ Укртелеком" (Постачальник) укладено договір про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян № 33-09 від 01.01.2015 (далі - Договір) (а.с. 17-18).
Предметом вказаного Договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян згідно актів звіряння розрахунків за рахунок видатків, що здійснюються з державного бюджету на 2015 рік.
Відповідно до Договору Постачальник надає телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, а Платник проводить розрахунки за надані пільги відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в межах кошторисних призначень на 2015 рік (пункт 1.2. Договору).
Як повідомляє позивач, останній протягом 2015 року надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян та щомісяця направляв відповідачу на паперових і електронних носіях розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних за наданням пільг, за формою "2-пільга". Всього позивачем в 2015 році заявлено до відшкодування 109920,14 грн, які були прийняті та відшкодовані відповідачем частково в сумі 102222,81 грн. Залишились не відшкодованими витрати в розмірі 7697,33 грн за грудень 2015 року, які позивач просить стягнути в судовому порядку згідно поданого у даній справі позову.
При вирішені спору господарський суд враховує наступне.
ПАТ "Укртелеком" є підприємством, одним із основних завдань якого є надання телекомунікаційних послуг.
Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" унормовано, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
За приписами п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 , ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування державних програм соціального захисту проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256).
Пунктом 2 названої постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. При цьому, згідно пункту 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно Положення про управління соціального захисту населення Бобринецької РДА, затвердженого розпорядженням голови Бобринецької РДА від 2912.2012 № 866, назване управління входить до складу Бобринецької РДА та забезпечує виконання покладених на управління завдань, серед яких - забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення (а.с. 87-90).
Отже, Управління соціального захисту населення Бобринецької РДА є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, що здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів.
Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N 117 (далі - Положення № 117), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" (пункт 10).
Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, як уповноважені органи, звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації (пункт 11).
Згідно з пунктом 4 Порядку №256 перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
За пунктом 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг послуг зв'язку.
Пункт 6 Порядку № 256 визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Пунктом 8 Порядку № 256 передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались Управлінню праці та соціального захисту Бобринецької РДА розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам протягом 2015 року, згідно з формою "2-пільга" (а.с. 69-86).
Між сторонами складались акти звіряння розрахунків за формою № 3-пільга (а.с. 117-128) та проводилось відшкодування відповідних сум, крім витрат за грудень 2015 року, по яким реєстрація акту звірки не була проведена у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2016 рік (а.с. 92).
Тобто фактично позивачеві не відшкодовано витрати за грудень 2015 року, розмір яких за наведеними вище документами склав 7697,33 грн.
Відповідач вказану суму не визнав з тих підстав, що за умовами Договору розрахунки за надані пільги проводяться в межах кошторисних призначень на 2015 рік, тоді як акт звірки за надані у грудні 2015 році послуги направлено позивачем в січні 2016 року. Між тим, Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" кошти державної субвенції на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг на 2016 рік не передбачались.
Господарський суд враховує, що позивачем при заявлені для відшкодування витрат за грудень 2015 року було дотримано вимоги Положення № 117 щодо складення та подання до Управління праці та соціального захисту Бобринецької РДА розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам в грудні 2015 року згідно з формою "2-пільга" (а.с. 92). Законодавством не передбачено особливого порядку подання форми "2-пільга" за останній місяць календарного року - грудень, у зв'язку з чим розрахунок щодо вартості послуг, наданих пільговикам в грудні 2015 року був поданий відповідачеві в січні 2016 року.
Зазначена у поданому розрахунку інформація щодо пільговиків та розміру пільг, відповідачем в порядку пункту 11 Положення № 117 не спростована.
За умовами Договору строк його дії встановлено до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Таким чином послуги за грудень 2015 надано в межах строку дії Договору. Окрім того, договірні зобов'язання сторін не є єдиною підставою для відшкодування відповідних пільг, оскільки порядок надання та відшкодування таких пільг передбачений спеціальними законами та нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава не вправі посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань та що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника. передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах "Кечко проти України" і "Буденко проти України").
Господарський суд також враховує, що відсутність у Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" положень про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, зокрема компенсаційні виплати за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, не відмінює такі пільги, які встановлені законодавчими актами України. Вказане не позбавляє права підприємств, якими надаються відповідні послуги, на отримання розрахунків за надані пільги.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.08.2016 № 31-09010-16-16/24984 позивачеві роз'яснено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" субвенцію з відшкодування витрат, у тому числі за надані пільги з оплати послуг зв'язку, не передбачено, отже надання вказаних пільг може бути здійснено місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (а.с. 93).
Господарський суд також враховує, що позивач у даній справі, не являється учасником бюджетного процесу у розумінні ст. 19 Бюджетного кодексу України. Правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Господарський та Цивільний кодекси України встановлюють вимоги до виконання зобов'язань, згідно яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу, ст. 526 Цивільного кодексу). Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення останнього від відповідальності (ст. 218 Господарського кодексу, ст. 617 Цивільного кодексу).
З підстав викладеного господарський суд відхиляє доводи відповідача, які наведено останнім у відзиві на позов, та вважає позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" про стягнення з відповідача 7697,33 грн заборгованості на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації (27200, Кіровоградська область, м.Бобринець, вул. Кірова, 84, ідентифікаційний код 03197664) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" (25006, м. Кропивницький, вул. Гоголя, 72, ідентифікаційний код 22211233) заборгованість в сумі 7 697,33 грн, а також 1 378,00 грн судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 30.01.2017.
Суддя В.В.Тимошевська