04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" січня 2017 р. Справа№ 910/16340/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016
у справі № 910/16340/16 (суддя - Демидова В.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування»
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва
про стягнення 128 254, 11 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Самойленко П.М.,довіреність № 3384/18 від 20.12.2016
від відповідача: Столяр Ю.С., довіреність № 01-09-1271 від 29.09.2016, Лисенко С.М., директор, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Глухівським МВ УМВС України в Сумській області 13.12.1996
Приватне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва (відповідач у справі) про відшкодування шкоди в сумі 128 254,11 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на завдання шкоди автомобілю внаслідок падіння дерева на проїзжу частину дороги, у зв'язку з чим позивачем було виплачено власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування в загальній сумі 128 254,11 грн. Оскільки, як стверджує позивач, особою відповідальною за спричинені збитки є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, який не забезпечив належний догляд за зеленими насадженнями, то Приватне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до ст.ст. 993, 1164, 1165, 1166 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» просить стягнути з відповідача в порядку регресу заподіяну шкоду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 128 254, 11 грн. та 1923 грн. 81 коп. - судового збору.
Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд визнав доведеним факт спричинення шкоди, її відшкодування страховою компанією, встановив особу, відповідальну за завдані збитки та відповідно існування підстав для їх стягнення на користь позивача у справі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/7726/16 від 30.11.2016), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги відповідача обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи та надані на їх підтвердження докази, зокрема відповідач вважає, що позивачем не доведено, що комунальне підприємство допустило бездіяльність, а саме не вчинило відповідних заходів санітарного та сезонного догляду за деревами, а тому стверджує про відсутність всіх необхідних складових для покладення на нього відповідальності за збитки, пов'язані із падінням гілки дерева, що сталося 04.09.2013. Апелянт також, посилаючись на надані ним документи, вказує, що дерево, яке впало, було живе, не пошкоджене та не підлягало зрізанню відповідно до діючих Правил, а подія яка мала місце сталася виключно внаслідок форс-мажорних обставин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2016 року апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16340/16 прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я., та призначено розгляд справи на 25.01.2017 року.
У судовому засіданні 25.01.2017 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16340/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2017 заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16340/16 законним та обґрунтованим, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
04.07.2013 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_5 укладено договір №174566Га/13о добровільного страхування наземного транспортного засобу, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
04.09.2013 настав страховий випадок, а саме: був пошкоджений транспортний засіб - автомобіль «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева на проїжджу частину дороги за адресою: м. Київ, вул. Дніпровський узвіз.
За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, що передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно із звітом №679, складеним 24.10.2013 оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво НОМЕР_3 від 01.11.2003), на замовлення СК «АХА-Страхування», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження, яке сталось внаслідок падіння дерева, складає 214 133,19грн.
Відповідно до розрахунку від 30.10.2013, погодженого сторонами, сума страхового відшкодування склала 128 254,11грн.
Відповідно до страхового акту №1.001.13.12608/VESKO39027від 05.11.2013 року, на підставі заяви страхувальника від 04.09.2013 року, позивач частину суми страхового відшкодування у розмірі 7989,00грн. зарахував в рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором №174566Га/13о від 04.07.2013 року, та решту частини страхового відшкодування в сумі 120 265,11грн виплатив страховику (потерпілій особі) згідно платіжного доручення №69728 від 07.11.2013 року.
Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, позивач у справі відшкодував збитки, заподіяні автомобілю «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1, внаслідок падіння дерева у розмірі 128 254,11 грн.
Статтею 993 ЦК України, яка узгоджується із ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з постанови про закриття кримінального провадження Прокуратури Печерського району м. Києва від 25.09.2013 встановлено факт пошкодження автомобілю «Hyundai Santa Fe», державний номер НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева на проїжджу частину по вул. Дніпровський узвіз у м. Києві.
Враховуючи зазначене позивач, з яким погодився суд першої інстанції, стверджує, що відповідальним за завдану транспортному засобу шкоду внаслідок падіння дерева є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, яке і повинно сплатити 128254,11 грн. заподіяної шкоди.
Колегія суддів зазначає, що
відповідно до пп. «в», «г» п.2.12 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу має право: на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху; на безпечні та зручні умови для руху.
Згідно з пп. «г» п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Водночас, приписами п.5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006р. за №880/12754, передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є, зокрема, на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів;
Матеріали справи свідчать про те, що з метою отримання інформації про балансоутримувача зелених насаджень по вул. Дніпровський узвіз у Печерському районі м. Києва, позивач звернувся із відповідним запитом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у відповідь на який, у своєму листі від 08.12.2015 остання зазначила, що зелені насадження знаходяться в межах Печерського району міста Києва, а балансоутримувачем є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, відповідач у справі.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки;
2)шкоди та її розміру; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як вірно встановлено судом, відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.2. Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, метою і предметом діяльності підприємства є утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за підприємством території; контроль за станом утримання і відтворення зелених насаджень на усій території району незалежно від їх відомчої належності та форм власності, видача їх власникам приписів по усуненню виявлених недоліків в утриманні зелених насаджень.
Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями, передбачений розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.
Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне омолоджувальне (п.9.1.11.Правил).
Відповідно до п.9.1.11.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Отже, відповідно до вищезазначених Правил та Статуту Комунального підприємства, на останнього покладений обов'язок не тільки по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також і догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування.
В даному випадку сталося обламування дерева .
Апелянт, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує про відсутність в своїх діях порушень Правил утримання зелених насаджень, посилаючись на те, що ним були вжиті всі належні заходи, які передбачені Правилами утримання зелених насаджень, і що, дерево обламування гілки якого сталося 04.09.2013, не було хворе, не перебувало в аварійному стані, а тому згідно чинних Правил відповідач не мав повноважень на його зрізання. На підтвердження своїх доводів відповідач надав до суду акт №2-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 08.01.2013, акт загального (весняного) огляду зеленого господарства від 03.04.2013 та акт, який було складено безпосередньо після настання події - 04.09.2013.
Однак, як вірно зазначив Господарський суд міста Києва, подані Акти обстежень від 08.01.2013, від 03.04.2013 стосуються лише тих дерев, які підлягали видаленню, як аварійні чи сухостійні. Такі дерева, підлягають виданню в особливому порядку, який унормовано приписами Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1045 від 01.08.2006. Разом з тим, вищезазначений Порядок не поширює свою дію на порядок здійснення комунальним підприємством - балансоутримувачем зелених насаджень, санітарного обрізання дерев, на вчинення ним заходів по належному утриманню зелених насаджень, які не підлягають зрізанню згідно Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. Беручи до уваги викладене, місцевий господарський суд правомірно відхилив заперечення відповідача щодо належного здійснення ним заходів та відсутності вини у даній події.
Колегія суддів звертає увагу, що метою діяльності Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об'єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме відповідач, як особа відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані зобов'язана вчиняти весь обсяг заходів для забезпечення в тому числі безпеки дорожнього руху.
Апелянт стверджує, що падіння гілки сталось не внаслідок його недогляду, а внаслідок погодних явищ, які мали місце зранку 04.09.2013. Однак, колегія суддів звертає увагу, що однією із обставин, яка звільняє особу від відповідальності згідно з ст. 617 ЦК України є заподіяння шкоди внаслідок непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
В матеріалах справи відсутні будь-які сертифікати про форс-мажорні обставини, які мали місце 04.09.2013 у місті Києві, при цьому згідно відповіді Українського гідрометеорологічного центру, наявного в матеріалах справи, швидкість вітру приблизно в зазначений період часу (07-45 год. ранку) у місті Києві становила 12м/с, при цьому небезпечним явищем вважається вітер швидкістю понад 15-24м/с, чого в зазначений період часу зафіксовано не було.
Таким чином, існування форс-мажорних обставин, на які посилається апелянт, як на підставу для звільнення його від відповідальності, матеріалами справи не підтверджується.
Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва, про те, що збитки, заподіяні ОСОБА_5 (пошкодженням її транспортного засобу), були спричинені внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, а тому, враховуючи наявність всіх складових правопорушення, в тому числі і вини з боку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, відповідач зобов'язаний відшкодувати ПАТ Страхова компанія «АХА Страхування» в порядку регресу шкоду в розмірі 128254,11грн.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16340/16 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі № 910/16340/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16340/16 залишити без задоволення.
3. Справу № 910/16340/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко