24.01.2017 року Справа № 912/3486/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів Чимбар Л.О., Кузнецова І.Л.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
представники сторін та учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у справі № 912/3486/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс", м. Світловодськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Світловодськ
про стягнення 15 455,40 грн.,-
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року (суддя Наливайко Є.М.) в задоволенні позову про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 15 455,40 грн. відмовлено.
Господарський суд дійшов висновку, що саме на Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс" покладено обов'язок щодо відшкодування збитків в порядку регресу позивачу, оскільки його працівникам під час виконання трудових обов'язків завдано шкоду, проте враховуючи те, що з позовом позивач звернувся до господарського суду лише 21 вересня 2016 року, після збігу 13 грудня 2015 року строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" оскаржує його на предмет невідповідності норм матеріального права. Апелянт вважає висновок суду щодо пропуску строку позовної давності хибним, оскільки позовна давність була перервана у зв'язку із вирішенням спору в порядку цивільного судочинства (позов до винуватця ДТП), і по закінченню вирішення судового спору почалася заново, отже позовну давність слід рахувати з 09 листопада 2015 року, з моменту коли ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області було закрито провадження в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс" з причин недотримання підсудності.
Позивач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у даній справі, позовна вимоги задовольнити повністю.
Заявою від 20 січня 2017 року Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" просить розгляд справи провести без їх участі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу її доводи заперечує, вважає, що строк позовної давності не перервався, просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопрада 2016 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення, розгляд справи провести без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс".
05 грудня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у справі № 912/3486/16.
Ухвалою суду від 08 грудня 2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді ОСОБА_8, Чимбар Л.О. Приватному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у даній справі, вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який призначено на 24 січня 2016 року на 10:30 год.
Розпорядженням керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. від 23 січня 2017 року №156/17, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_8 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 912/3486/16.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23 січня 2017 року визначено для розгляду справи №№ 912/3486/16 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 24 січня 2017 року апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у справі № 912/3486/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.
В судове засідання 24 січня 2017 року представники сторін та учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 18 вересня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (надалі - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") звернулось до господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс" (надалі - ТОВ ТВФ "Торгресурс") суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 15 455,40 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач сплатив суму страхового відшкодування на користь потерпілої особи внаслідок настання страхового випадку. Так між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1880703, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль "КАМАЗ", державний номер НОМЕР_1. Такий транспортний засіб ОСОБА_2 передав в оренду ТОВ ТВФ "Торгресурс". Працівник відповідача під час виконання службових обов'язків вчинив адміністративне правопорушення, внаслідок чого нанесено шкоду іншому транспортному засобу.
23 лютого 2012 року між ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_2 укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АВ/1880703, відповідно до якого, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до протоколу контролю технічного стану від 21.02.2012 (а.с.20) у застрахованого автомобіля:
- відсутні зміни конструкції КТЗ, застосування додаткового обладнання та експлуатаційних матеріалів і рідини без узгодження за встановленими законодавством порядком;
- відсутні не передбачені конструкцією або документами щодо погодження переобладання КТЗ зміни місць розташування ПЗС, їхнє демонтування та встановлення додаткових ПЗС, а також зміни режиму роботи ПЗС;
- відсутні зруйновані ПЗС або ПЗС з тріщинами на світловідбиваючих поверхнях чи розсіювачах, а також встановлення будь-яких пристроїв, що обмежують видимість ПЗС чи нанесення покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір;
- встановлено працездатність та наявність передбачених конструкцією символів сигналізаторів вмикання ПЗС.
Отже на момент страхування транспортний засіб був справний, що підтверджується зазначеним протоколом.
Відповідно до Договору найму (оренди) автомобіля від 21.04.2011 ОСОБА_2 передав, а ТОВ ТВФ "Торгресурс" прийняв за плату в користування автомобіль марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Наказом (розпорядженням) № 9 про прийом на роботу від 01.06.2005 ОСОБА_5 з 01.06.2005 прийнятий на роботу до ТОВ ТВФ "Торгресурс" водієм.
08 вересня 2012 року на дорозі Н-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв 200 км 28 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля МАН державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6
Відповідно до відомостей № 9068500 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.27-28) встановлено, що недоліки утримання дороги відсутні, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок того, що ОСОБА_5 здійснював управління несправним транспортним засобом. За фактом правопорушень складно адміністративний протокол АА2№802936 за статтею 124 КУпАП.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2012 року у справі № 1121/5478/12; 3/1121/1761/12 встановлено, що 07 вересня 2012 року близько 22год. 00хв. на автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Миколаїв 200км + 28,40 м, ОСОБА_5., керуючи автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, не перевірив та не забезпечив технічно справний стан автомобіля, в результаті чого заднє ліве колесо від'єдналося та завдало механічних ушкоджень автомобілю МАN, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7, автомобіль МАN отримав механічні пошкодження (а.с.29).
10 вересня 2012 року ОСОБА_7 звернулась до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із повідомленням про настання страхового випадку (а.с.12-13), так власник пошкодженого транспортного засобу повідомляє, що рухаючись на автомобілі МАN по трасі назустріч рухався автомобіль КАМАЗ, в якого відкрутились колеса, спричинивши удар лівої сторони кабіни автомобіля МАN.
Водночас 10 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся із таким же повідомленням до позивача (а.с.15-17), у якому пояснює, що в процесі руху лопнули шпильці заднього лівого колеса, колесо відірвалось і ударило зустрічний автомобіль.
30 листопада 2012 року ОСОБА_7 подала позивачу заяву на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до розрахунку №132747817-1 від 10 грудня 2012 року та страхового акта №132747817-1 від 10 грудня 2012 року (а.с.46-48) розмір страхового відшкодування становить 15455,40 грн. Платіжним дорученням № 3Р049304 від 13 грудня 2012 року перераховано ОСОБА_7 15 455,40 грн. із призначенням платежу "Страхове відшкодування згідно розпорядження № 132747817-12-4537 від 11 грудня 2012 року ОСОБА_7." (а.с.50).
12 грудня 2014 року ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із регресним позовом до ОСОБА_5, заочним рішенням від 04 лютого 2015 року вказаний суд задовольнив позовні вимоги ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та стягнув з ОСОБА_5 15 455,40 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою від 17 червня 2015 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області скасував заочне рішення та призначив справу до судового розгляду. У процесі розгляду справи Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалою від 30 червня 2015 року залучив до участі у справі у якості співвідповідача ТОВ "ВТФ "Торгресурс", оскільки ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ "ТВП "Торгресурс" та керував автомобілем, що на підставі договору оренди перебував у володінні роботодавця. Ухвалою від 09 листопада 2015 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області закрив провадження у справі відносно ТОВ "ТВФ "Торгресурс". Дана ухвала не оскаржена, є такою, що набрала законної сили.
Рішенням від 09 листопада 2015 року у справі № 401/5450/14-ц Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в задоволенні позовних вимог ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу відмовив. Таке рішення набрало законної сили.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2015 року у справі №401/5450/14-ц 2/401/1502/15 провадження у справі в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс" закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що цей спір відноситься до юрисдикції господарського суду (а.с.57).
Позивач звернувся із даним позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої фірми "Торгресурс" в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно положень статті 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.
Як досліджено вище позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 15 455,40 грн.
Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до підпункту г) підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так у постанові Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2012 року у справі № 1121/5478/12; 3/1121/1761/12 встановлено, що 07 вересня 2012 року близько 22год. 00хв. на автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Миколаїв 200км + 28,40 м, ОСОБА_5., керуючи автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, не перевірив та не забезпечив технічно справний стан автомобіля, в результаті чого заднє ліве колесо від'єдналося та завдало механічних ушкоджень автомобілю МАN, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7, автомобіль МАN отримав механічні пошкодження (а.с. 29).
Отже такою постановою встановлено, що водій забезпеченого транспортного засобу не перевірив технічно справний стан автомобіля, саме в результаті чого заднє ліве колесо від'єдналося та завдало механічних ушкоджень автомобілю МАN, тобто неперевірка технічного стану водієм є причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої заподіяна шкода і яка відшкодована позивачем.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що з врахуванням викладеного позивач має право на отримання відшкодування в порядку регресу здійсненої страхової виплати.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).
У рішенні від 09 листопада 2015 року у справі №401/5450/14-ц Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області встановив, що дорожньо-транспортна пригода 07 вересня 2012 року за участю водія ОСОБА_5 відбулася під час виконання ним трудових обов'язків водія ТОВ "ТВФ "Торгресурс".
В силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Встановлені обставини стосуються ТОВ "ВТФ "Торгресурс", який є відповідачем у даній господарській справі, що з такою юридичною особою водій автомобіля, яким спричинено ДТП перебував у трудових відносинах.
Сам автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі Договору найму (оренди) автомобіля між ОСОБА_2 та ТОВ "ТВФ "Торгресурс" переданий останньому в оренду терміном до 21 квітня 2014 року, тобто автомобіль на належній правовій підставі перебував у користуванні ТОВ "ТВФ "Торгресурс".
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже саме на ТОВ "ТВФ "Торгресурс" покладено обов'язок щодо відшкодування збитків в порядку регресу позивачу, оскільки його працівником під час виконання трудових обов'язків завдано шкоду, а тому позов пред'явлено правомірно, позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими.
Втім, 31 жовтня 2016 року відповідачем подана до суду заява про застосування строків позовної давності (а.с.114).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення -захистити порушене право, але в будь -якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України (п.2.3 Постанови Пленуму №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Водночас частина 6 цієї ж статті містить виняток щодо регресних зобов'язань. Так за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Тобто, регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).
Виплата страхового відшкодування позивачем потерпілій особі відбулась 13 грудня 2012 року, тому строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу до ТОВ "ТВФ "Торгресурс" збіг 13 грудня 2015 року, позивач же звернувся до господарського суду із даним позовом лише 21 вересня 2016 року, тобто із пропуском вказаного строку.
Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судова колегія не погоджується з твердженням позивача, що позовна давність була перервана у зв'язку із вирішенням спору в порядку цивільного судочинства і строк позовної давності слід обраховувати з 09 листопада 2015 року з огляду на таке.
Згідно п.4.4.2 Постанови Пленуму №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини другої статті 264 Цивільного кодексу України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 Цивільного кодексу України. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 Господарського процесуального кодексу України) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості спорів.
Вказана позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду України викладеному в постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-895цс15 згідно якого за змістом статті 257, частини 2 статті 264, части 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь -якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.
Отже, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що твердження апелянта про переривання позовної давності є помилковим.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року відповідає діючому законодавству, обставинам справи, підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року у справі № 912/3486/16 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя І.Л. Кузнецова
(Дата підписання постанови в повному обсязі 30.01.17 р.)