73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 січня 2017 року Справа № 923/1298/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон
до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат", м. Гола Пристань Херсонської області
про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважений представник ОСОБА_1, дов. № б/н від 30.12.2016 ;
від відповідача - уповноважений представник ОСОБА_2, дов. № 1/324 від 23.10.16;
Державна екологічна інспекція у Херсонській області (позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат" (відповідач) в якій просить відшкодувати відшкодування шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 26948,88 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами від 12.12.2014р. Інспекції, положення ст.121 Конституції України, ст.ст. 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 109, 111 Водного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 54, 56, 61, 82 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, суд -
Матеріали справи свідчать, що 12.12.2014 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області (надалі - позивач), відповідно до пункту "a" ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" була проведена планова та позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат" (надалі - відповідач).
За наслідками даної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідно до якого водопостачання товариства здійснюється зі свердловини, яка розташована на території пансіонату. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, забір води з артезіанської свердловини здійснюється самовільно. Позивач зазначає, що за період з 08.10.2013 р. по 12.12.2014 р. підприємством забрано 504 м.куб. підземних вод.
Позивач також зазначає, що розрахунок збитків, заподіяних державі, виконано із додержанням п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до розрахунку загальна сума збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів склала 26948,88 грн. (а.с. 8).
Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем природоохоронного законодавства, відповідачем завдано державі збитків на загальну суму 26948,88 грн. Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню вказана сума збитків.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, враховуючи обставини справи, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
На підставі п.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно п.1, 3 ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до п. "з" ч.1, ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
На підставі ч.1 ст.69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до п.1.6. роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.06.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.1166 Цивільного кодексу України).
Відповідачем надано до матеріалів справи докази того, що відповідно до Ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 02.06.2015 року (справа №654/1357/15-к,) з ОСОБА_3 - інженера Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат"- на підставі довідки-розрахунку стягнуто на користь Голопристанської районної державної адміністрації в рахунок відшкодування заподіяних злочином збитків в сумі 26948,88 грн.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що будь-яких інших актів перевірки Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат" не складалось, довідка-розрахунок розміру відшкодування збитків від 14.01.2015 р., надана до матеріалів справи (а.с.8), досліджувалась Голопристанським районним судом Херсонської області при розгляді справи №654/1357/15-к. Також судом встановлено, що 19.10.2015 року на виконання вищевказаного рішення суду державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зобов'язано ОСОБА_3 добровільно сплатити на користь Голопристанської районної державної адміністрації 26948,88 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що 26.10.2015 року квитанцією №124 інженером Комунального закладу Херсонської обласної ради "Голопристанський геріатричний пансіонат" сплачено 26948,88 грн.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що грошові кошти надійшли до Голопристанської райдержадміністрації, а повинні надходити до фонду охорони навколишнього природного середовища саме за місцем скоєння правопорушення, оскільки, на думку суду, задоволення позову призведе до порушення права на справедливий суд. Право на справедливий суд закріплено в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до природно-правового підходу до праворозуміння право і справедливість є однопорядковими категоріями - право дорівнює справедливості. Зважаючи на близькість понять “право” і “правосуддя”, у процесі розгляду судової справи мають місце пошуки права, а результат цього розгляду втілюється у конкретному рішенні суду.
Враховуючи викладене, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено подвійне стягнення заподіяної державі шкоди, - суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Повне рішення складено 30.01.2017р.
Суддя В.В.Литвинова