ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.01.2017Справа № 910/9003/16
За заявою Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області"
про відстрочку виконання рішення
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області"
про стягнення 255 248,40 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Сорокін Є.М. - представник за довіреністю № 14-75 від 21.04.16;
від відповідача Поштар Т.П. - представник за довіреністю б/н від 01.01.17;
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю, вирішено стягнути з Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" 93158 грн. 54 коп. пені, 152 355 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 9734 грн. 37 коп. - 3 % річних та 3828 грн. 73 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 залишено без змін.
21.09.2016 на виконання рішення у справі № 910/9003/16 видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 залишено без змін.
01.12.2016 Державне підприємство "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" (боржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення суду від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 до 01.07.2017 року.
07.12.2016 матеріали справи № 910/9003/16 після розгляду касаційної скарги було повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 розгляд заяви про відстрочку виконання рішення було призначено на 25.01.2017.
У судове засідання, призначене на 25.01.2017, з'явились представники сторін.
Представник боржника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення, надав пояснення по суті та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник стягувача просив відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Так, за доводами стягувача, заява боржника про відстрочку виконання рішення суду подана виключно з метою уникнення від його виконання, жодних доказів, які б підтверджували підстави для ускладнення та неможливості виконання судового рішення боржником не подано. Крім того, у стягувача відсутні відомості, які б підтверджували наявну загрозу банкрутства відповідача чи свідчили б про відсутність в останнього коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
У запереченнях стягувач також зазначає, що відповідно до пояснень та установчих документів боржника, останній веде активну господарську діяльність щодо торгівлі газом через місцеві (локальні) трубопроводи, розподілу газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання, роздрібної торгівлі пальним, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, а тому має достатні для оплати заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9033/16 кошти на своїх банківських рахунках та майно, на яке можна звернути стягнення для виконання зазначеного рішення у строки встановлені чинним законодавством.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У заяві про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 боржник зазначає, що сума штрафних санкцій є надмірно великою, а стягнуті судом суми пені, 3 % річних та інфляційні витрати мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача. Інших джерел у відповідача погасити нарахування (пеню, 3% річних та інфляційні витрати) зроблені у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань перед позивачем не має, тому як з одного боку гроші, які відповідач отримує від споживачів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р. «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» підлягають перерозподілу без згоди на це відповідача та їдуть на користь позивача по існуючим договорам. Залишок грошей, які залишаються у відповідача є незначним та йдуть виключно на виплату заробітної плати працівникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії. Несвоєчасне отримання оплати від населенням за спожиті комунальні послуги, крім того, примусове стягнення не дасть очікуваного результату, тобто виконання рішення суду, тому примусове стягнення не можливе на гроші, що поступають на спеціальні рахунки відкриті у установах банків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р., а ті гроші, що залишаються у підприємства настільки мізерні, що примусове стягнення за рахунок цих грошей буде відбуватися тривалий час та зможе спричинити негативні наслідки для господарської діяльності відповідача щодо опалювального сезону 2016-2017 року.
Боржник також зазначає, що стягнення за рахунок майна (крім грошей), яке бере участь у виробництві послуг з теплопостачання вплине на якість послуг з теплопостачання або частково (чи зовсім) зупинить їх надання. Витрати відповідача за рахунок примусового виконання збільшаться, що у кінцевому результаті зменшить кількість грошей, які могли бути перераховані позивачу.
Крім того, боржник звертає увагу суду, що прострочення платежів відповідача об'єктивно виникло не з його вини, а внаслідок неузгодженості у сфері виділення бюджетних коштів та не покриття тарифами собівартості енергоносіїв. Державне підприємтво не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення негативних наслідків, які зможуть в майбутньому спричинити банкрутство відповідача.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Отже, розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, врахувавши, що боржник є стратегічним державним підприємством, яке забезпечує теплопостачання населенню та бюджетним установам, оцінивши можливі негативні наслідки при виконання рішення у встановлений строк, суд дійшов висновку про задоволення заяви боржника, а саме, про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/9003/16 від 22.06.2016 до 01.07.2017 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/9003/16 до 01.07.2017 року.
Суддя Л.Г. Пукшин